Народився Євген Петрович 15 липня 1936 року у селі Чернятці, закінчив Тирлівську неповну середню школу, далі – Немирівське педучилище, працював учителем малювання та креслення Тернівської середньої, початкових класів Маньківської восьмирічної шкіл. Три роки служив у рядах Радянської Армії.
Закінчив Одеський державний університет, здобув спеціальність учителя історії та суспільствознавства, з 1960 року викладав історію у Чернятській восьмирічній школі, в 1965-1972 роках очолював її.
У 1972-1981 роках працював завідувачем відділу пропаганди й агітації Бершадського райкому Компартії України.
З 1981 до 1988 року очолював районний відділ народної освіти. Понад сім років трудився викладачем Бершадського медучилища. Йому присвоєно звання «Відмінник народної освіти УРСР», викладач-методист вищої категорії. Має 45 років педагогічного стажу.
Ще під час навчання в університеті зацікавився трипільською культурою, брав участь в археологічних експедиціях. У 1968 році разом з учнями на лівому березі Південного Бугу, поблизу Чернятки, розкопав і дослідив залишки трипільського житла, знайшовши знаряддя праці з кременю, фрагменти керамічного посуду, ливарну піч. Євген Петрович був прихильником теорії зародження трипільської культури у межиріччі Південного Бугу та Дністра.
Євген Паламарчук – автор путівника «Бершадь», що побачив світ у 1979 році, у співавторстві написав і видав книги «Зорі Трипілля» та «Хлопчик із Трипілля», із групою авторів підготували до друку книгу краєзнавчих нарисів «Бершадський край: історія і сучасність».
Мав ще чимало творчих задумів, яким, на жаль, не судилося здійснитися… Відійшов у вічність люблячий чоловік, батько, дідусь, колега, сусід. Усі, хто знав Євгена Петровича, запам’ятають його високі моральні якості, поєднані з непересічною ерудицією, енциклопедичними знаннями, гумором. Пам'ять про нього назавжди збережеться в наших серцях.
Група товаришів
вранці -2…-4° 
