Персоналії

У Бершаді, напевно, нема людини, яка б не знала цього чоловіка. Воно й зрозуміло: Борис Наумович Трейгер належить до тієї категорії працівників, яка завжди на вид ноті – ось уже двадцять два роки він трудиться на одному місці. І ця робота така клопітлива, неспокійна і разом з тим, не завжди вдячна, що навіть дивуєшся, як він витримує. Втім, за багато літ праці і щоденних зусиль по забезпеченню... читати далі ...»

Багато пройдено, пережито, здобуто героїнею нашої розповіді, партизанкою Ганною Омелянівною Усатюк, яка сьогодні відзначає поважний ювілей – 90-ий день народження. З’явилася на світ далекого 1923 року в багатодітній сім’ї у селі Голдашівці нині Бершадського, а тоді Ольгопільського району. Довелося пережити і холод, і голод, смерть матері та найстрашніше пекло людства – війну. Страшну подію,... читати далі ...»

Щоранку, ось вже більше 20 років, прямує знайомою стежиною до школи Саулє Зіядінівна Пазилова. Творчий, ініціативний здібний педагог, мудрий наставник молодих колег. Їй від Бога дано бути вчителем, бо вміє незрозуміле зробити доступним, у будь-якій ситуації зацікавити своїх вихованців. Саулє Зіядінівна постійно в творчому пошуку, вміє вчити і навчати, завжди дає мудрі поради. Діти люблять і... читати далі ...»

Тридцять три роки поспіль звичайною стежиною поспішає до рідної школи Любов Никифорівна Осичнюк – мати, учитель російської мови та літератури, заступник директора з навчально-виховної роботи, а сьогодні вже директор Михайлівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів. Це добра, чуйна, привітна людина, яка завжди вміє дати слушну пораду, прийти на допомогу. Люблять учні вчительку, поважають, із... читати далі ...»

Коли землю засипає золота осінь, приходить у жовтні свято – День учителя. Учитель – це не просто професія, а щоденна важка та мудра праця, це душа та серце, віддані дітям. Є учителі, про яких пам’ятаєш, мудрість яких веде тебе непростими стежками життя. У передсвяткові дні хочеться добрим словом згадати учителя, який був здібним організатором, гарним керівником, творчою та неповторною... читати далі ...»

Уколективі держлісгоспу добре знають і поважають Миколу Наумовича Лошака. Та не тільки в лісгоспі – цей сивочолий статечний чоловік давно вже став знаним і поважаним в місті та селах району. Хоч малою його батьківщиною є Київщина, та рідною стала подільська земля. Сім’я, в якій він народився, була багатодітною, у ній панували взаємодопомога, повага, любов. Саме в дитинстві були закладені в... читати далі ...»

Вітчизняний педагог Василь Сухомлинський писав: «...Учителю потрібно володіти величезним талантом людинолюбства і безмежною любов'ю до своєї праці й, перш за все, до дітей, щоб на довгі роки зберегти бадьорість духу, ясність розуму, свіжість вражень, сприйнятливість почуттів…». Саме такою є вчителька початкових класів Бершадської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 Людмила Григорівна Рудь – непересічна... читати далі ...»

«Лікар із великим серцем» – так характеризують Валентину Тимофіївну Кесель її колеги та пацієнти, і не тому, що вона – фтизіатр, головний лікар тубкабінету Бершадської райлікарні, а, насамперед, тому, що дбайлива та чуйна людина, висококваліфікований фахівець. Ніколи не підвищить голос, не залишиться байдужою до чужої проблеми, навіть найдрібнішої. Адже часто люди йдуть у медзаклад не тільки за... читати далі ...»

Видатна вишивальниця, заслужений майстер народної творчості, Герой України Віра Сергіївна Роїк родом з Полтавщини, але її життєвий шлях пов’язаний і з Бершадщиною. По-новому відкрити це ім’я для подолян вдалося колишньому редактору районної газети «Бершадський край», заслуженому журналісту України Петру Маніленку, який зібрав матеріал про родовід жінки-легенди, чиї вироби зберігаються у музеях... читати далі ...»

Хоч Сергій Борисович Бондарчук народився ще у 1935 році, і безпощадні десятиліття залишили таки на ньому свій слід, його душа, характер, здається, їм непідвладні. Він завжди веселий, привітний. Найдопитливішим із односельчан (живе у Флориному) пояснює, що часто усміхається тільки заради того, щоб не заплакати, спостерігаючи, що тепер діється. Коли батька забирали на війну, йому йшов тільки... читати далі ...»