Саме в дитинстві були закладені в Миколі найкращі людські риси – любов до людей, відповідальність за доручену справу, невичерпна доброта.
Нині важко, практично неможливо, уявити його в якомусь іншому колективі. Хоч цілком ймовірно, що став би він хорошим учителем фізкультури, бо в юності та й пізніше активно займався спортом, був переможцем і призером багатьох змагань.
Та життя розпорядилося посвоєму – спочатку служба в армії практично на іншому кінці планети – на Кубі. А після звільнення в запас вступив до Малинського лісотехнічного технікуму, де зустрів свою майбутню дружину – Тамару. Разом приїхали в 1977 році на Бершадщину. Микола Наумович був призначений на посаду майстра цеху по переробці деревини. Хоч робота нелегка і клопітна, та він не змінював її, а вже тридцять шість років плідно трудиться в лісовому господарстві. За чудові людські якості, відповідальне ставлення до справи, високий професіоналізм здобув неабиякий авторитет і повагу колег, його шанують і люблять. Дочки Валентина і Наталія так розповідають про свого батька: – Він не тільки освічений та відповідальний, а ще й справедливий, порядний, чуйний, людина з великим серцем і доброю душею. Ви подумаєте, що кожен так може сказати про свого батька, але ми впевнені: наші слова підтвердять всі, хто його знає. Завжди готовий прийти на допомогу, віддати останнє, але виконати обіцяне. Вірний друг, люблячий чоловік, мудрий і добрий батько та дідусь.
Ще Микола Наумович гар - но танцює і співає, жодне свято не обходиться без його пісень. Він, як кажуть, душа компанії.
...Хоч мені не дуже часто доводиться спілкуватися з ним, та все ж можу підтвердити ці слова – кожна зустріч із Миколою Наумовичем дарує неабияку порцію позитиву. Якщо додати до цього, що в нього чудове почуття гумору, то перед нами постане портрет нашого небайдужого і залюбленого в життя сучасника. Завтра він відзначатиме солідний ювілей – шістдесятиріччя. До нього він піді - йшов із досить вагомими житейськими показниками. У Миколи Наумовича і Тамари Павлівни, крім дочок і зятів Олега та Сергія, є вже четверо внуків – Коля, Саша, Таня і Пашка. Всі вони, а також колеги по роботі вітатимуть главу родини з ювілеєм, який ще прийнято називати діамантовим або платиновим. Справді ж бо, позаду у Миколи Наумовича – наповнені працею і шаною діаманти літ. Віримо, що такими ж плідними і щасливими стануть всі його наступні роки.
Поки ж що приєднаємося до всіх вітань і побажаємо ювіляру всіх щедрот та гараздів.
Федір ШЕВЧУК.
вранці -2…-4° 
