Ніколи не підвищить голос, не залишиться байдужою до чужої проблеми, навіть найдрібнішої. Адже часто люди йдуть у медзаклад не тільки за медичною допомогою, але й за часточкою душевної теплоти, якою вона готова щедро ділитися з кожним.
Праця, в яку жінка вкладає свою душу й серце, подарувала і дарує їй визнання та повагу людей.
Понад п’ятдесят років вона займається улюбленою і нелегкою справою, та жодного разу про свій вибір професії не пожалкувала, бо в інших сферах себе не уявляє. Якби довелося починати життя спочатку, нічого б не змінила.
З дитинства мріяла стати лікарем – це був свідомий вибір, який назрів, коли їй було всього шість років. Тоді дівчинка втратила матір. І саме тоді, в ранньому дитинстві, твердо вирішила, що в майбутньому стане лікарем, щоб рятувати людей від ранньої смерті, дарувати їм радість життя і здоров'я.
Та нелегким був її шлях до омріяної професії – дитиною пережила жахи окупації, післявоєнної розрухи. Шкільні роки були цікавими, але голодними. Дівчина розуміла, що досягти чогось у житті можна лише добре навчаючись.
Закінчивши школу у рідному селі Федорівці Запорізької області, заручившись підтримкою рідних, подала документи до престижного і тоді, і тепер Вінницького медичного інституту (нині – університет). У 1962 році курс країни на ліквідацію туберкульозу визначив напрям роботи і спеціальність – фтизіатрія. Після закінчення вишу була направлена на роботу в санаторій «Першотравневий» Черкаської області. Далі життя закрутило – деякий час працювала в Казахстані, місті Форт-Шевченко. Коли повернулась на Вкраїну, Вінницьким обласним відділом охорони здоров’я була направлена на роботу в Бершадь, де працює і сьогодні.
Трудового стажу у Валентини Тимофіївни (важко повірити) – 110 років! Це справді так, бо медики, які лікують хворих на туберкульоз, мають відповідний розрахунок стажу, адже робота фтизіатрів небезпечна для їхнього здоров'я.
Та ця тендітна жінка працює без страху, для неї головне – допомогти тому, хто цього потребує.
Від щирого серця бажаємо Валентині Тимофіївні енергії та оптимізму у нелегкій справі. Нехай у майбутньому буде ще багато наповнених корисними справами і земними радощами років.
Тетяна БОНДАР, м. Бершадь.
вранці -2…-4° 
