Усім відомо, що наша Шляхова здавна славилася своїми трудовими досягненнями і неповторною красою. Село – одне з найкращих на Поділлі. Я прожила у цьому знаменитому селі 59 років, з яких майже 40 років – активної трудової і громадської діяльності. Бачила, якою була Шляхова в кінці 50-х років минулого століття, і як вона розбудовувалася та красивішала з року в рік.
Кожна професія має свої цінності, та професія будівельника, мабуть, найкраща. Будівельники залишили по собі у нашому селі зриму пам’ять, втілену у багатство і красу чудових споруд. Це створили працьовиті люди під вмілим і багатолітнім керівництвом начальника ПМК-45 Михайла Мойсейовича Чорнобельського, виконроба Анатолія Ларіоновича Тонкошкури, головного інженера-будівельника колгоспу Андрія Павловича Миронюка. З’являлися об’єкти виробничого, соціальнокультурного призначення, адмінприміщення.
Сумлінна праця будівельників високо оцінена. У серп ні 1979 року згаданим та іншим товаришам було присуджено премію Ради Міністрів СРСР за розробку проекту і будівництво у селі Шляхова.
Я, як живий свідок тих далеких часів, однозначно підтримую клопотання ради ветеранів і стверджую, що М. М. Чорнобельський, А. П. Миронюк, А. Л. Тонкошкура варті того, щоб увічнити пам’ять про них, як вмілих керівників будівельної галузі. Вони це сповна заслужили. Дуже хочемо, щоб пам’ять про них ніколи не згасла в прийдешніх поколіннях.
Вікторія ГОНЧАР, ветеран педагогічної праці, колишній депутат сільської ради п'яти скликань, с. Шляхова.
вранці -2…-4° 
