Звечора грав духовий оркестр, усі танцювали. Потім був бал-маскарад із костюмами, конкурсами, танцями. Було радісно й весело. Опівночі слухали вітання керівників країни з Новим роком.
Не менш змістовним і наповненим було й застілля. А приблизно після третьої години ночі ми, учасники художньої самодіяльності, в українських костюмах, кожухах ходили по селу і вітали колективи та підрозділи господарства, які зустрічали Новий рік.
Після короткого відпочинку, вранці знову збиралися біля будинку культури. Тут уже нас чекала запряжена в сани трійка коней, завантажена подарунками від правління колгоспу для передовиків виробництва. Пригадується, що було багато снігу, морозно. Та найголовніше, що відчувалася радісна й неповторна атмо - сфера свята. Звичайно, нині теж усі святкують, усе із часом змінилося. Але ж і ми колись були молодими. І в міру тих можливостей та умов уміли радіти, веселитися.
Завершу свій короткий спогад висловом відомого філософа Бенедикта Спінози: «Якщо хочете, щоб життя усміхалося вам, подаруйте йому хороший настрій».
Тож будьте щасливими і в Новому році, і завжди!
Віктор БАЛАН, ветеран праці, громадський кореспондент.
вранці -2…-4° 
