Відкритий лист

У газеті «Бершадський край» від 9 вересня 2009 року було надруковано матеріал місцевого журналіста Федора Шевчука «Дякую за рекламу!» Щиро кажучи, я не хотів, аж ніяк реагувати на цю писанину. Однак вирішив із відкритим листом звернутись до Вас, аби врешті - решт цей «журналіст», використовуючи друкований засіб масової інформації не став зводити рахунки зі своїми опонентами. Особливо мене шокувало таке речення написане паном Шевчуком; «І робили підлу справу, звичайно ж, не вдень. Бо боялися не тільки світла, а й людей. Думаю, що й далі боятимуться. Але цим вони мені, самі того не усвідомлюючи через свою розумову неповноцінність, зробили добрячу послугу, привернувши увагу до моїх публікацій. Навіть ті, хто не читає газети, зацікавляться, можливо: а що ж той Шевчук пише, що така бурхлива реакція? Знаєте, хоч писало всі оті нісенітниці на знаках звичайнісіньке мурло (синоніми – бидло, покидьок, дебіл і т.д.»

Невже такі слова може писати людина, яка є «Заслуженим журналістом України» і є членом районної організації товариства «Просвіта»? Невже у своєму побуті при спілкуванні Шевчук Ф., вживає такі слова, як «розумова неповноцінність»,«мурло»,«покидьок», «дебіл»? Якщо він і захотів таке сказати, то мусив би десь у приватній розмові, а так оприлюднив на шпальтах районки… Дивує те, що він так багато пише про мову, при цьому вживаючи стільки синонімів. Хто дав право Шевчуку Ф., виливати стільки бруду і нецензурщини у райгазеті? Я давно знаю, що Шевчуку Ф, ой як не вистачає порядності, толерантності, людяності та поваги до свого опонента.

Пана Шевчука Ф., я знаю дуже давно, і можу сказати, що це дуже злопам’ятна, мстива людина. Якщо він когось возненавидить, то це буде на все життя. Пригадую як у свій час він зустрічався, і хотів побратися із кореспондентом – організатором районного радіо Наталією Б., яка згодом заснувала вперше у Бершаді телебачення «Світлиця». Та коли вона відмовилась стати його дружиною, то він відомстив; у райгазеті була надрукована написана ним критична стаття з приводу роботи місцевого телебачення.

Як може пан Шевчук Ф., когось повчати, писати на теми моралі, про мову, коли він із власної квартири вигнав свою вагітну доньку?
 

Далі у райгазеті від 2 жовтня 2009 року було видруковано матеріал «Не в змозі змовчати…». Зрозуміло, що він є замовницьким. Там «правдолюби- захисники Шевчука», громадські кореспонденти Юрій ЦІНЧИК, Тетяна КУЧАНСЬКА, Галина НЕВЕЛИЧКО, вчителька-пенсіонерка Любов НЕВІДОМСЬКА стали на захист цього журналіста «місцевого розливу». Хочу процитувати написане; «Усі нормальні бершадчани підтримують журналіста і газету «Бершадський край».Так що це виходить? То значить, я не сповна розуму житель села Флорине, якщо не підтримую в газеті слів "бидло, дебіли", які буцім-то підтримуваний всіма журналіст дозволяє собі писати? Звідки з’явилась інформація, що позицію Шевчука Ф., підтримують? Проводилось опитування? Знаючи стиль написання, то я припускаю, що цього листа на свій захист він сам написав.

Обливати брудом людину Шевчук Ф., має абиякий досвід, бо на різних сайтах і форумах він поливає брудом редакцію газети «Слово Боже – УПЦ», відносно мене як редактора цього безкоштовного видання, поширює інформацію, що я психічно хворий і таке інше. Хоча я ніколи, слава Богу, на обліку у лікаря – психіатра не був. Фактично Шевчук Ф., зокрема, своїми публікаціями довів мене до гострого інфаркту міокарда. Мені багато знайомих радять подати Шевчука Ф., до суду. Однак я цього робити не стану, а як вчить Святе Письмо дам місце Господньому гніву. У посланні Святого Апостола до Римлян у главі 12 вірші 19 написано таке; «Не мстіться самі, улюблені, але дайте місце гніву Божому, бо написано; «Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь». Також якщо звернутись до Конституції України, то у Статті 37 написано, що забороняється поширювати відносно людини у засобах масової інформації відомості про неї без її згоди. Також відносно Шевчука Ф., можна порушити кримінальну справу за статтею 145. Незаконене розголошення лікарської таємниці.

В інтернеті Шевчук Ф., продовжує поширювати відносно редакції газети «Слово Боже – УПЦ», і мене як редактора інформацію яка не відповідає дійсності. Зокрема, він пише, що коли у Бершаді виходила газета «Бершадська пора» у якій друкувались критичні відомості стосовно Вас, то коли я надрукував у райгазеті матеріал на ваш захист «Дозвольте не погодитись», то мій виступ у пресі на думу Шевчука Ф., буцім-то зашкодив Вашій діловій репутації, честі та гідності. Якщо це так, то я приношу свої вибачення. І тепер мені стало зрозуміло, чому Ви із 2006 року разом із «паханом» Уманського злочинного угруповування Богомазом О.,(який незаконно обіймає посаду голови Яланецької сільської ради) для потреб редакції не хочете виділити земельну ділянку, а іздіваетесь над моєю душею. Своїми діями, Ви зокрема довела мене до інвалідності. Нічого мої сльози на землю не упадуть. Фактично «пахан» з Умані Богомаз О., керує Бершадським районом.

Хотів би висловити свою думку стосовно брутальних надписів на дорожніх знаках стосовно Шевчука Ф., на відрізку шляху Бершадь – Гордіївка. Є все ж таки наш милосердний Господь Бог на світі, бо знайшлась людина, яка не побоялась цього мстивого журналіста, і висловила свою думку, що вона думає про нього. Звичайно я не схвалюю такий крок цієї людини псувати дорожні знаки, але серцем розумію, що Шевчук Ф. своїми діями її довів до відчаю. Нехай той Шевчук Ф., дякує Богу, що обійшлось лише написанням образливих слів, а то могли б десь перестріти його вночі на дорозі, і добре відлупцювати.
Прошу мого листа оприлюднити на сторінках газети «Бершадський край» та на форумі райдержадміністрації.

Репресований і проіздійований Бершадською владою і «паханом» Уманського злочинного угруповування Богомазом О., Редактор газети «Слово Боже – УПЦ» ДРАГАН О.Г.