Досить приємно у переддень такого свята усвідомлювати, що наш район за показниками виробництва у першій п’ятірці кращих в області. Зернові культури у цьому році хоч і вирощувалися на дещо меншій площі, ніж у минулому, завдяки погодним умовам, сучасним технологіям, а головне – самовідданій праці трудівників, район виходить на ті ж показники, якими вони були торік.
Хоч тоді вони вважалися рекордними. Валовий намолот озимої пшениці, наприклад, становить 93621 тонну, при урожайності 48,9 центнера з гектара. Якщо валове виробництво зерна очікувалося у цьому році близько 280 тисяч тонн, то у переддень професійного свята сільських трудівників цього вже було досягнуто. А до завершення збирання кукурудзи буде намолочено ще чималу його кількість.
Окремо варто зупинитися на галузі буряківництва. Навіть за умови, коли ніхто нікому не доводив примусово площ посіву цієї культури, вирощувалися цукристі на такій же площі, як торік. Зважаючи на те, що урожайність становила по 460 центнерів із гектара, у цьому році солодких коренів зібрали 58 тисяч тонн або на 15 тисяч тонн більше, ніж торік. Жаль лише, що більшу частину врожаю везли на переробку аж у Миколаївську область.
Однакових років, тим більше сприятливих для сільськогосподарського виробництва, не буває. От і у нинішньому у певні періоди було достатньо вологи для росту і розвитку рослин, а в окремі, як от у серпні-вересні, її не вистачало, через що були неабиякі ризики з посівом озимих культур. Озимого ріпаку через це навіть посіяли менше. А от озиму пшеницю все ж посіяли на площі 19,3 тисячі гектарів, на 3,3 тисячі – озимий ячмінь. Це приблизно на рівні минулого року, що повинно забезпечити відповідні об’єми виробництва зерна і виконання завдань продовольчої безпеки країни. Таким чином, незважаючи ні на складну політичну ситуацію, ні на економічну, що теж впливає на виробництво сільськогосподарської продукції, трудівники сіл як вирощували врожаї, так вирошуватимуть їх і надалі. Як би сутужно їм не було, вміло орієнтуються у ситуації, володіють прийомами роботи біля землі та менеджменту.
Як можна при цьому не згадати, щоб подякувати, комбайнера ТОВ «Лан» Олексія Остафійчука, який намолотив спочатку року 40 тисяч центнерів зерна, або Віктора Приходченка з Чернятки, який намолотив більше 36 тисяч центнерів. У числі кращих комбайнерів і Віталій Коритний із Бершадськоі філії ПрАТ «Зернопродукт МХП», Олександр Решітник та Микола Могильний з Усті, Федір Надворний із Шляховоі, Артур Калтахчян із М’якоходу, Ігор Шевчук та Олексій Лукашенко із птахокомбінату «Бершадський». Усіх механізаторів, які також заслуговують на повагу, і не перерахувати.
Або ж взяти галузь тваринництва.
М’яса вже вироблено більше 2800 тонн. Лідером за його виробництвом продовжує залишатися птахокомбінат «Бершадський». Упровадження сучасних технологій у молочному скотарстві дає змогу навіть при стабільному поголів’ї вирішувати проблему виробництва молока. За десять місяців його виробництво зросло, у порівнянні з минулим роком, на 109 відсотків. У середньому від корови його надоєно по 4305 кілограмів – теж на 171 кілограм більше.
Збільшилися і середньодобові прирости ВРХ та свиней. Ліквідовано тенденцію на зменшення поголів’я ВРХ.
Позитивних результатів домоглися у цьому році у ТОВ «Агрофірма «Джулинка» та «Осіївське». Лідерами галузі залишаються ТОВ «Устя», Бершадська філія ПрАТ «Зернопродукт МХП», ТОВ «Світанок-Агросвіт», ПП «Тетяна». І без галузі тваринництва нам взагалі не обійтися. У Поташні хоч займаються тільки свинарством, робиться це тільки за найсучаснішими технологіями. Добре господарюють і у СФГ «Новосулківське».
Як уже тут не згадати і не привітати з професійним святом керівників господарств старшого покоління, якими формувалася матеріально-технічна база не тільки самих сільгоспформувань, а й сіл. Таких, зокрема, як С.П. Царюк, Г.Т. Христич, М.Ф. Хливнюк, О.Т. Гончарук, А.Ф. Андрейцов. А скільки їх відійшло вже в інший світ?!
Хочу також подякувати керівникам господарств, які у непростий нині для нашої держави час самоорганізовувалися, об’єдналися навколо ради сільгоспвиробників і найважливішої ідеї– захисту її інтересів. Без зайвого нагадування ставали більшість із них волонтерами у забезпеченні підрозділів АТО всім необхідним, діяли у цьому напрямку і спільно з громадськими організаціями. Долучалися до загальної справи навіть такі господарства, як ТОВ «Жорняки», хоч воно не таке вже й велике і не настільки міцна його економіка. Можна було б наводити й інші приклади. Допомагала і продовжує допомагати бійцям АТО переважна більшість господарств, у тому числі і невеликих фермерських. А ще ж чимало хто, вирішуючи цю проблему, пішов іншим шляхом, надаючи допомогу безпосередньо бійцям, мобілізованим з їхніх сіл. Допомагають і багатьом сім’ям тих, хто сьогодні захищає нашу країну на Сході.
Підсумовуючи сказане, залишається лише додати, що вкотре вже практикою доведено перевагу все-таки колективних сільгоспформувань. Серед них на сьогодні жодного збиткового, а продукція реалізується за вищими, ніж у інших, цінами.
Ніхто, звичайно, не проти індивідуальних чи фермерських господарств, у яких тепер виробляється до 70 відсотків продукції. Але коли ми вже взяли курс на Європу, доведеться організовуватися у спільноту, тим самим забезпечуючи можливість реалізовувати відповідним чином і за відповідними цінами свою продукцію.
Щодо організованих сільськогосподарських підприємств у районі, то вони тепер розвиваються правильним курсом. Тільки за дев’ять місяців цього року ними придбано 37 одиниць сучасної техніки на суму понад сорок мільйонів гривень.
Немаловажно і те, що їхні керівники зорієнтовані на доробку вироблюваної продукції безпосередньо у господарстві – для цього є вже 34 зерносушильних комплекси. Усе це сприятиме зниженню собівартості, тим більше, що використовуються у них альтернативні види палива – солома, пожнивні рештки, дрова тощо.
Користуючись нагодою, вітаю всіх із професійним святом і у першу чергу бажаю мирного неба, що стане запорукою подальших наших успіхів. А щодо нелегкої праці у сільському господарстві, то жителям сіл не звикати трудитися у складних умовах на загальний запашний коровай України.
Володимир БОНДАРИНА, начальник управління агропромислового розвитку райдержадміністрації.