«З криком душі я сприйняв зауваження на свою адресу, бо стараюся і цього не заслуговую. А там написано, що обоє керівників сільські, а не можуть навести належний порядок.
По-перше, до мене ніхто не звертався. І не у мої повноваження входить самому щось там робити по селу. А працюю для Яланця із задоволенням.
Тому що я тут народився, живу і буду жити. У цьому селі повиростали мої діти.
Я взагалі ніколи не відмовляв, хто б із чим до мене не звертався. Тим більше з питань благоустрою села. Згідно з соціальними угодами 2013 року, від ТОВ «Яланецьке» та фонду Сергія Тігіпка, який є інвестором нашого господарства, на інфраструктуру Яланця виділено: 21200 гривень – Яланецькій ЗОШ І-ІІІ ступенів на мультимедійний комплекс, спортінвентар, ноутбук; 17,4 тисячі гривень – Яланецькій амбулаторії загальної практики – сімейної медицини на заміну вікон та медикаменти; 13955 гривень – дошкільному навчальному закладу «Барвінок+» на придбання дитячих ліжечок; 12580 гривень – Яланецькій сільській раді на прилади та обладнання для відновлення вуличного освітлення. Крім цього, надавалася допомога для підгортання сміттєзвалища, вивезення сміття, прибирання кладовища, на розчистку доріг у зимовий період, транспортні послуги. Ніхто не залишається осторонь у плані благоустрою і на сьогодні у всіх напрямках.
Позаминулий рік школі теж було надано допомогу на заміну вікон у сумі до 80 тисяч гривень, на будівництво внутрішньої вбиральні. Тому вважаю, що вагома допомога від ТОВ «Яланецьке» надається десь із розрахунку тисяч сімдесят гривень із тисячі гектарів землі. До того ж, ми працюємо з людьми і вони отримують за зданий в оренду пай більше чотирьох відсотків від його вартості, що значно більше рекомендованого. Хто звертається з проханням надати ту чи іншу послугу, робиться це безвідмовно.
Чому скарга з села дійшла вже навіть до міністерства?
Тут вже потрібно, щоб підкладало свої плечі під вирішення тих чи інших проблем ще і село. Не можна кивати на когось одного. Є вулиця, вуличний комітет. Якщо ми заборонимо прогон худоби по ній на пасовище, то це вже зачепить інтереси сотень людей.
Щодо самої вулиці, то вона специфічна – вузька, немає відтоку води. А коли проходить з півсотні голів худоби у негоду в один її край та інший, то зрозуміло, що на ній робиться.
Вихід тут один: потрібно працювати над вирішенням цієї проблеми. Зокрема, сільській громаді, на чолі з депутатами – в першу чергу тими, які проживають на цій вулиці, з підтримкою сільського голови.
Написати скаргу легше. «Гарячі» точки на сьогодні є кругом. А от великих можливостей для вирішення цієї проблеми не було. Кар’єр не працює, щоб вивезти на неї окол.
Можна було висипати її піском, але те послужило б до першого дощу, а далі знову та сама проблема. Були колись відходи і на цукрозаводі, які можна було б використати.
На сьогодні ж хто підтримує дорогу у належному стані, користуватися нею можна весь час. Можливості ж чимось підсипати її немає.
Як бути тим, у кого у хаті з’являється вода, коли йде велика злива? Там є річка, відтік і нічого такого страшного немає, як про це кажуть.
Нижче на цій вулиці, погоджуюся, проблеми є. Але там ніхто не жив, лише пара сімей придбали житло».
А ось що відповів Михайло Іванович на питання, що будете робити, як після публікації цього матеріалу люди почнуть скаржитися далі: «Від усіх питань, вирішення яких буде залежати від мене, я не буду залишатися осторонь. Треба буде щось підвезти, зробити, не відмовлятиму. Але при цьому не слід скидати з рахунків, що у нашому селі є ще й фермерське господарство, де також є відповідна техніка. Тож питанням благоустрою повинно займатися і воно».
вранці -2…-4° 
