Тече вода каламутна

І так протягом останніх кількох років. Хоч раніше ніхто нічого подібного не пам’ятає.

А розпочалося все відтоді, розповідали жителі вулиці, як землю за селом почав обробляти один із тутешніх інвесторів Василь Гондарук. З тих пір і змивається верхній шар грунту опадами і вода несе його з поля в село. За останні роки залило не один погріб, замулило не один город, подвір’я чи криницю. У багатьох вода була навіть у хатах та підсобних приміщеннях. От і змушені були колективно звернутися по допомогу аж в область.

Оскільки допомоги у вирішенні проблеми просили і в редакції районної газети «Бершадський край», бо нібито вже багато разів зверталися до сільського голови О.Г. Світайла, а він відповів, що немає коштів (рядки зі скарги), просто не можна було залишити цей крик душі, щоб не виїхати на місце.

Зазвичай так буває, коли при написанні скарг у вищі інстанції – навіть колективних – домінують емоції. От і у цьому випадку під час зустрічі з людьми дуже швидко з’ясувалося, що Олександр Григорович ні в якому разі не залишався осторонь проблеми, не раз вже брався за її вирішення власними силами. Але, якщо і вдавалося змінити щось на краще, то ненадовго – до першого дощу.

Коли ще поле настільки інтенсивно не оброблялося, або росли багаторічні трави, потоки води з них були чистішими, і з ними легко справлялися два дренажних канали, по яких вона стікала, не завдаючи нікому шкоди. До того ж, у пору існування колгоспу вулиця по декілька разів на рік грейдерувалася. Тепер же, за словами її жителів, інвестор, який орендує землю, за дорогами у селі не дивиться. Хоч коли можна проїхати, то і він ними користується, а коли ні, то може об’їхати і полями своєю технікою. Таким би тільки земля та урожай, а до людей їм байдуже, скаржилися під час зустрічі ті, хто на неї з’явився.

Про масштаби тутешнього потопу засвідчували і наноси на проїжджу частину вулиці мулу завтовшки з півметра, який вже при першій зливі може запросто перетворитися на непролазну багнюку, яка знову може хлинути на подвір’я і городи, у криниці, із деяких вже тепер через це не п’ють воду.

Сільський голова вже не раз пробував тут щось робити, але бажаного ефекту так і не вдалося досягнути. Нанесений мул навіть вигорнути нікуди, його можна хіба що вивезти. Тим часом звинувачувати у якійсь тенденційності авторів скарги несправедливо було б теж. Бо це, по суті, був вже крик їхньої душі – це відчувалося при зустрічі з ними.

Хоч емоції у декого брали гору і при спілкуванні з представником друкованого органу, в цілому все ж можна було зробити висновок, що у цьому кутку села мешкають досить помірковані люди. Навіть опинившись у досить екстремальній ситуації, більшість не тільки не вимагала чогось надзвичайного, а навіть готова була взяти участь у вирішенні проблеми – хто коштами, хто безпосередньо робочою силою. Можна було почути чимало пропозицій, яким чином і як саме, з найменшими затратами це можна зробити.

Не менш важливо, що і сільський голова готовий піти на все, навіть на перерозподіл запланованих витрат на інші роботи, щоб тільки якнайшвидше зняти з порядку денного цю проблему. От тільки чи не найбільше не вистачало, підказували люди, чіткої програми дій. Щоб спробувати скинути воду з полів поза село, годилося б викопати канал через чийсь город – а це вже знову проблема.

Колишній бригадир, а нині пенсіонер Григорій Оченаш, який живе на цій вулиці, висловив досить слушну пропозицію, підтриману всіма, якнайшвидше створити спеціальну комісію, до складу якої запросити навіть не дорожників, а спеціаліста-гідротехніка. Тоді вже, напевне, точно знали б, за що саме братися в першу чергу. Підтримує таку пропозицію і сільський голова. Не припізнитися б тільки з вирішенням цього питання до настання осені. Бо жителям цього кутка знову доведеться боротися з каламутними потоками, складаючи, як у попередні роки, нанесений намул кожний навпроти свого обійстя, щоб хоч якимсь чином захиститися такою мінідамбою від водяної стихії.

За словами сільського голови, він вже навіть звертався по допомогу в район, але ніхто нічого поки що йому так і не допоміг і не порадив. На його думку, користь була б, якби у вирішення проблеми втрутилися навіть «МНСники». Не варто ж чекати, як вже доведеться викачувати воду з погребів і колодязів.

Павло КУШПЕЛА.