Висновок про те, наскільки змістовним і корисним було для керівників та спеціалістів дане зібрання, можна зробити хоча б із слів депутата обласної ради, голови ради сільгоспвиробників району, директора ТОВ «Лан» С.П. Савченка, який зізнався, що, навіть маючи чималий досвід організації ведення даної галузі, побачив і почув на фермі в Усті дуже багато нового й цікавого. До того ж, вирішується все просто, а віддача велика. Тож досвід поряд, і в Білорусь не треба їхати.
Вже ступивши на кормовий двір ферми, всі зрозуміли, що високі показники починають формуватися саме тут. Відчувалося, що на обліку тут абсолютно все, адже є і прохідна, і вагове господарство для великотоннажних та габаритних автомобілів. Самі ж корми, згідно з раціонами для кожного виду поголів’я худоби, готуються у спеціальному сховищі, де встановлено їх змішувач, тут же закладене на зберігання вологе зерно кукурудзи, і макуха, і екструдат сої, яку переробляють у Христинівці, розраховуючись за те відібраною соєвою олією. І господарству це вигідно. Навіть силосна маса у силосній ямі за подрібненістю вигідно відрізнялася від тієї, якою вона зазвичай буває в інших господарствах. А з оглядкою ще й на імпортну техніку – навантажувач, кормороздавачі-змішувачі, взагалі складалося враження, ніби це був кормовий двір десь за кордоном.
Система утримання худоби на даній фермі комплексна – прив’язна і безприв’язна. У пору, коли в деяких селах руйнувалися фермські приміщення, в Усті навпаки – їх реконструювали. З дворядних, наприклад, демонтували все, і тепер з них час від часу бульдозером вигортаються відходи від ведення галузі, в результаті чого виробляється ще й до 18 тисяч тонн органіки. Серед учасників даного зібрання почулася навіть репліка, що нехай, мовляв, на це цінне добриво хоч глянуть ті з представників, у господарствах яких тваринництва вже давно немає, і вони могли забути що це таке. В Усті ж такої його кількості вистачає, щоб удобрити до трьохсот гектарів полів, а звідсіля і високі врожаї.
А ще тут «прив’язали» до приміщень ферм обори, щоб худоба навіть взимку, маючи вільний вихід, могла вибирати, де перебувати їй комфортніше.
Завдяки організованим кормовим столам у приміщеннях доступ худоби до кормів цілодобовий. Десь розширили проїзд, десь щось змістили, і кормозмішувач, який їх і зважує, роздає їх без проблем. Причому, фермські приміщення не нові, а побудовані ще у сімдесяті роки.
Коли зайшли в одне з нетелями, причому не купленими, а вирощеними у господарстві, дехто з оглядкою на їхню вгодованість заходився навіть рахувати, скільки вони тепер можуть коштувати.
У чотирирядному приміщенні теж зняли годівниці, замінивши їх на кормові столи, і з нього тепер теж вільний вихід худоби на обори.
Біля відділення, де народжуються телята, є піднавіс з індивідуальними будиночками для них. По суті, в Усті збереглася потоково-цехова система утримання корів. Навіть конюшню реконструювали під безприв’язне утримання худоби. Саме звідси побачили її перебування на повітрі на глибокій підстилці.
Незважаючи на двадцятиградусний мороз, спеціалістів це не хвилювало – маючи вільний вихід, худоба сама обрала, де їй комфортніше і прекрасно почувалася. Це одразу ж наводило на думку про достатню її вгодованість.
На фермі побачили все – від німецького молокопроводу «Делаваль», холодильників для молока, комп’ютерного центру, електростанції, на випадок припинення подачі струму, до приміщень, де можна помитися, просушити одяг і навіть внутрішній туалет.
Цікаво, що устянське господарство реалізувало торік більше 1800 тонн молока, виробленого в таких умовах, по ціні 4,2 гривні за літр.
Здавалося б, набагато простіше було б заробляти гроші в рослинництві, але в Усті підібрався колектив однодумців, які вирішили займатися ще й тваринництвом. В результаті торік отримали 2,8 мільйона гривень чистого прибутку, а рентабельність виробництва в цілому становила 20,5 відсотка. Від тваринництва, зокрема, отримали 0,9 мільйона гривень чистого прибутку при рентабельності даної галузі 12 відсотків. Причому, утримують тут ще й свиноферму.
Виступи спеціалістів цього господарства перед даною аудиторією були більше схожими на лекції викладачів у ВУЗах. Бо мова йшла не про сухі і зовсім нецікаві цифри статистики, а про конкретні складові раціонів, наприклад, по сухій речовині у кормах, вміст у них протеїну тощо. На окрему увагу заслуговувала і структура управління на фермі, яка складається з семи блоків. Досвідом роботи дане господарство вже ділилося з представниками з Чернігівщини, Черкащини. А високих показників тут досягнуто ще й завдяки тому, що, як зізнався головний зоотехнік господарства М.М. Нечипуренко, директор П.Г. Марущак не тільки сам досконало вивчив зоотехнічну та ветеринарну справи, а й заставив зробити це спеціалістів. А щодо великого молока, то, на його думку, починається воно ще від новонародженого теляти і триває аж поки воно не стане коровою. На цій фермі, наприклад, новонароджені телята випивають у перші 50 днів життя по 250 літрів молока. Корови теж годують, в залежності від продуктивності, по трьох раціонах: з надоями вдень від 26 до 32 літрів, від 15 до 26 і від 10 до 15.
В результаті саме такої організації виробництва молока їхня продуктивність з 4100 літрів три роки тому зросла до 6627 літрів торік. Навантаження на оператора машинного доїння на фермі 50 корів, а за молодняком – від 600 до 700 голів – доглядають всього четверо працюючих.
Цікавим був і виступ головного ветлікаря господарства В.І. Савченка. Маститів на фермі, наприклад, зменшилося на 70 відсотків, а про деякі з ветеринарних заходів, які, зазвичай, проводяться на інших фермах постійно, він давно «забув», бо в них відпала потреба.
Головний зоотехнік управління АПР райдержадміністрації В.Г. Годованець проаналізував, як ведеться в цілому галузь тваринництва в районі. Насторожує те, що по окремих показниках ми вже не тільки нижче середньо-обласного рівня, а й деяких сусідніх районів, хоч об’єктивних причин для цього немає.
Та ще й досвід, як от в Усті, поряд.
Про епізоотичну ситуацію вела мову начальник управління ветмедицини С.В. Манченко. Особливої уваги, за її словами, потребує профілактика африканської чуми, дано завдання огородити всі свиноферми і організувати закритий режим ведення галузі. Актуальним залишається і питання профілактики сказу.
Серйозні вимоги ставляться і до утилізації трупів тваринного походження.
Підбиваючи підсумки, заступник голови райдержадміністрації В.Я. Кушпела, який проводив нараду-семінар, відзначив, що то тільки П.Г. Марущак легко, невимушено розповідав про переміни на фермі, насправді ж за всім цим криється дуже велика робота всього колективу, капітальні витрати. Причому, саме керівник господарства є натхненником і координатором перемін. Тож за тваринництво доведеться серйозно братися всім керівникам сільгосппідприємств району.
В Усті досягнули успіху ще й завдяки тому, що постійно готували кадри. А щодо прибутків, то це ще й результат великого уміння все рахувати.
Павло КУШПЕЛА
вранці -2…-4° 
