Для мене прикладом, справжнім еталоном життя є мої рідні бабуся і дідусь – Ганна Пилипівна і Іван Прокопович Чорнобаї, які проживають у М.Киріївці. Побралися вони далекого 1962 року. Лютий мороз не перешкодив їхньому коханню та щастю. Саме третього зимового місяця вони стали на весільний рушник, поєднуючи свої долі на все життя.
Ганна Пилипівна, проста сільська дівчина, стала вірною дружиною, доброю господинею, а згодом і лагідною матусею. Іван Прокопович був майстром на всі руки, вів вправно господарство, був тямущим господарем і найкращим батьком.
Тож в сім'ї підростало двоє щасливих дівчаток Надія та Ніна. Батьки раділи своїми дочками і докладали всіх зусиль, аби забезпечити їм гідне майбутнє. Навчали їх добру, привчали до праці.
Дівчата виросли працьовитими, розумними, поважали батьків. Тож згодом у сім'ї Чорнобаїв відсвяткували два весілля, а потім в моїх дідуся і бабусі з'явилося п’ятеро онуків. Вони завжди стверджують, що найбільше щастя – то велика дружня родина. І все роблять так, щоб і дітям, і онукам допомогти.
Ми, онуки, завжди бачили в сім'ї дідуся і бабусі добро і злагоду. Вони ніколи не сварилися, будь-які справи вирішували разом, йшли по життю з усмішкою. З добром ставилися не тільки до своєї сім'ї, але й до сусідів, односельчан. Тож у Малій Киріївці вони користуються авторитетом порядної, доброзичливої сім’ї.
Пощастило дідусеві і бабусі бути на весіллі трьох онуків і дочекатися двох правнуків. А такі події додають їм тільки радості, бадьорості і бажання далі дбати про свою родину.
11 лютого Ганна Пилипівна та Іван Прокопович відзначатимуть знаменну дату – «золоте весілля». Вся родина щиро радіє за наших дорогих дідуся і бабусю. Нам є з кого брати приклад, на кого рівнятись. Вони є зразком подружньої пари, яка пронесла лебедину вірність через все життя.
Лілія АНТИПІНА, учениця 11-го класу Осіївської ЗОШ І-ІІІ ступенів.
вранці -2…-4° 
