«У першому варіанті договору призначення чомусь зазначене моє прізвище, хоча я ще не встиг заступити на свою посаду, — розповів голова райдержадміністрації Олександр Снігур. — Видно, помилково, бо цей документ в останній день свого перебування у кріслі голови РДА (18 травня 2010 р.) наспіх готувала Світлана Шульц. По-друге, орендна плата була виставлена мінімальна. Шульц зробила розпорядження передати землі в оренду на 49 років, відразу дві земельні ділянки. Найцікавіше — «встановити земельну плату за користування ділянками у розмірі 2 відсотки», якщо за законом має бути не менше 3 відсотків».
Таким чином, покидаючи посаду, Світлана Шульц «гримнула дверима по людях» — зазначила «Бершадська пора». А все тому, що ця земля (більше 242 гектарів) і досі залишилася не розпайованою. Чому?
«У березні 1994 року рішенням сесії районної ради на чолі з М.С. Гирбою землі були віддані в постійне користування птахорадгоспу «Бершадський». Про розпаювання якось мову не заводили. А згодом сталася й зовсім містична річ: майже всі власники ВАТ «подарували» свої акції (майно) Івану Івановичу. Яким чином це сталося — невідомо», — стверджує «Бершадська пора».
Що ж нині відбувається з землею?
«Райдержадміністрація не має права вказувати власнику, як йому розпоряджатися землею, — зазначив Олександр Снігур. — Тепер на території поблизу птахокомбінату розвалені будинки, зірваний асфальт. На сьогодні на підприємстві немає очисних споруд. На підприємстві не все так добре, як це намагається показати його керівник».
– Ця земля не підлягала розпаюванню, бо, згідно з чинним законодавством, розпайовували землі колективної власності. Ділянка, на якій розташовувався ВАТ «Птахокомбінат Бершадський», була державною і віддана у постійне користування, — коментувала ситуацію Світлана Шульц. — Вже згодом, відповідно до закону про землеустрій, треба було документально розмежувати ріллю і землю, на якій знаходяться приміщення комбінату. Тому своїм рішенням після тривалих переговорів з директором ВАТ я оформила договір про оренду цих земель. Вважаю, що таким чином надходжень до сільської ради від оренди цих ділянок стало значно більше.
Зустрітися з Іваном Андрушком не вдалося. Номер мобільного телефону, як і робочого — залишилися глухими. Але ми готові вислухати його точку зору.