Красносільський цукровий завод почав працювати, але події навколо його керівників продовжують набирати обертів. Тепер уже не серед робітників, а в судових залах та службових кабінетах. Адвокат арештованого арбітражного керуючого подав апеляцію на міру запобіжного заходу, поки прокурор продовжує слідство.
До серпня користувалося заводом товариство «Укрцукорінвест». І, як каже його керівник Надія Дзицюк, вона підготувала підприємство до запуску, один сезон успішно пропрацювала, вклала кілька мільйонів гривень. Ця керівниця лишилася за стінами заводу, а два роки тому укладала договір оренди з приватним підприємством «Санте», у власності якого знаходиться завод. Але через процедуру банкрутства призначили арбітражного керуючого.
- Він, як розпорядник майна приватного підприємства «Санте», укладаючи договір з приватним підприємством «Кірс», діяв у межах компетенції та згідно із законом, - каже адвокат арештованого на два місяці арбітражного керуючого Сергій Клінчіков.
"Криміналу немає"
– Дійсно, «Санте» в особі колишнього керівника та «Укрцукорінвест» у 2009 році підписали договір оренди цукрового заводу. У ньому зазначили: «даний договір вступає в дію з моменту підписання акту приймання-передачі заводу». Тобто до моменту підписання акту договір вважається неукладеним, - говорить Сергій Клінчіков. – І, враховуючи те, що жодна зі сторін договору не надала арбітражному керуючому докази укладання договору оренди, останній правомірно вважав та вважає його неукладеним. Колишній керівник «Санте» письмово підтвердив факт відсутності такого акту.
Але, тим не менше, арбітражний керуючий тепер під слідством. Стосовно нього порушила кримінальну справу прокуратура Бершадського району, на території якого працює завод. Знайшла склад злочину там, де його нема? Така версія адвоката підслідного, арештованого рішенням суду у четвер, 29 вересня, на два місяці.
Адвокат каже, що подав апеляцію. Цього тижня суд має вирішити: лишати міру запобіжного заходу незмінною чи відпустити арбітражного керуючого на підписку про невиїзд.
- Слідчі незаконно видали постанову про арешт майна арбітражного керуючого, - каже адвокат. – Згідно Кримінально-процесуального кодексу України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного. Але завод – це не власність арбітражного керуючого. Він - його розпорядник.
Інвестор - не рейдерНагадаємо, що у прокуратурі області говорять: господарські стосунки їх турбують менше всього, справа у працівниках заводу, стурбованих невиплатою заробітної плати та загрозою втрати робочих місць. Заява про триваючий злочин надійшла у прокуратуру від громадської організації «Трудящі». І прокуратура відреагувала – знайшла склад злочину і порушила справу. А представник по довіреності приватного підприємства «Санте» Павло Адамус каже, що заборгованість утворилася за час користування заводом «Укрцукорінвестом».
- Той інвестор, що прийшов зараз на завод, з яким уклав договір оренди арбітражний керуючий, лише за місяць вклав більше п’яти мільйонів гривень у ремонт заводу, - каже юрист Павло Адамус. – Арбітражний керуючий у серпні виплатив зарплату працівникам збанкрутілого підприємства і сплатив ще всі податки і єдиний соціальний внесок.
Інвестор, з яким уклав договір арбітражний керуючий, за місяць вклав у завод більше п’яти мільйонів гривень. А ось відомість про погашену розпорядником зарплату, де кожен працівник розписався. Кінцева сума - 601 тисяча 811 гривень 50 копійок, - показує представник приватного підприємства «Санте» Павло Адамус (42)
Що ж стосується робітників заводу і того, що вони працюють з новими орендарями на невигідних умовах (про це казала гендиректор «Укрцукорінвесту»), то Павло Адамус говорить так:
- Вигідно це чи невигідно, вирішують самі працівники. Якщо вони пішли до інвестора працювати, по якому договору - це вже їхня справа. Офіційно прийняли на роботу всіх, хто працював. Більше того, інвестор пішов назустріч районній владі. Створив нове підприємство, зареєстрував його на території Бершадського району, щоб сплачувати податки у місцевий бюджет, а не в Києві, Одесі чи Харкові.
Зникли, а борги лишили.
А приватне підприємство «Кірс», з яким уклав договір оренди розпорядник заводу, зареєстроване у Черкасах. Якщо у прокуратурі знають, що це новостворена фірма людей сумнівної репутації, то Павло Адамус стверджує протилежне.
- Це не нове підприємство. «Кірс» уже існувало до порушення справи про банкрутство «Санте», - каже він і додає: - Підприємство «Кірс» уже мало через Надію Дзицюк інтереси на цьому підприємстві. Спочатку вона ефективно з ними працювала. Тепер - проти них.
Чи дійсно це так, редакція запитала у Надії Дзицюк. Відповідь отримала наступну:
- Не могло бути і не було ніякої моєї співпраці з цим підприємством. Ми тільки засипали їх листами, коли вони прийшли на завод і нас не пускали. Просили сісти за стіл переговорів. Зараз їх уже тут нема. В ніч з 20 на 21 вересня вони зібралися і поїхали. Ми завод запустили і тепер тільки те й робимо, що отримуємо рахунки про прострочені платежі за той час, що вони тут «працювали».
- Мій поріг зараз оббивають перевізники, які возили буряки. Робимо реєстр ходок і розраховуємося з ними. На полі лежать буряки, за які по 40-50 відсотків не доплатили. Гасимо борги і працюємо, - каже гендиректор "Укрцукорінвесту", що знов повернулася на завод, Надія Дзицюк (53)
Про недійсний без обов’язково додатку договір оренди Надія Дзицюк каже: заяви іншої сторони - неправдиві. Прокуратура вилучила цей документ з усіма додатками і проводить експертизу.
- Вони наговорили вам багато. Але не сказали про рішення суду, в якому визнано договір дійсним, - каже гендиректор «Укрцукорінвесту».
Звільнення за «дрібні капості»
Адвокати ж «Санте» та арбітражного керуючого теж називають керівницю «Укрцукорінвесту» брехухою. Мовляв, ніяких грошей вона у завод не вкладала, підприємство не піднімала. Посилаються на пояснення головного інженера заводу. А цей чоловік та його дружина, що теж працювала на заводі, тепер звільнені.
- Вони підбурювали працівників заводу. І досі продовжують, – говорить Надія Дзицюк. – Чоловік десять таких є, що бастують під ворітьми. Їздять по хатах до працівників, підговорюють, погрожують. Але ми не розбурхані. То були дрібні капості. Як, наприклад, пропажа системи автоматизації... Сьогодні люди працюють, бо вже зрозуміли ситуацію. Варимо цукор у нормальному режимі.
А про виплату зарплатні робітникам заводу Надія Дзицюк каже, що зараз гасить борг вона. Перед працівниками, які працювали в очолюваному нею товаристві, утворилося більше 600 тисяч гривень боргу. Директорка говорить, що ця заборгованість виникла за час, коли їй не давали зайти на підприємство.
вранці -2…-4° 
