П.Г. Марущак: «Рухатися вперед заставляє життя»

Коли готувався цей матеріал, жнива в Усті були вже на завершенні. Нинішній рік, за словами директора господарства П.Г. Марущака, видався кращим за попередній, тож і не гріх було б перевести подих. Але ще до того, як комбайни залишили поле, тут взялися за детальний аналіз жнив. Враховуючи, що денна продуктивність п’яти комбайнів у господарстві була досить серйозною – намолочували по 500-600 тонн хліба, вивільняючи з-під урожаю по 100-120 гектарів поля, то невиправданий простій техніки навіть годину міг послужити причиною затягування строків збирання з усіма наступними наслідками, чого аж ніяк не можна було допускати.

За попередніми підрахунками, валовий намолот озимої пшениці тут становить 4,5 тисячі тонн.

Росту врожайності домоглися, насамперед, за рахунок впровадження відповідних технологій її вирощування.

Неабияку роль відіграло і те, що жнивували сучасними комбайнами – двома «Донами1500», «Лексіоном» і двома «Нью Холендами». Був день, коли «Нью Холендом» намолотили 200 тонн зерна.

– Сільськогосподарське виробництво, – розповідав Павло Григорович, – взагалі стало іншим. Колись завдання на комбайновий екіпаж доводилося 3,5 тисячі цнт, а теперішнім комбайном намолочують стільки за півтора дня.

Зерно за орендовану землю в устянському господарстві почали видавати не менше, як торік, стільки, як передбачено у договорах. Але це вже грошова схема розрахунків – господарство розраховується грішми, а власники паїв вже визначаються, скільки кому потрібно зерна.

Щоб господарювати на рівні, крім сучасних комбайнів, в Усті купили чимало й іншої техніки – є навіть такі її зразки, яких більше ніде немає в районі. Павло Григорович вважає, що то саме життя заставляє іти на технічне переоснащення, щоб можна було і далі рухатися вперед.

Щодо кадрів працюючих, то вони у цьому господарстві є досить надійними.

Зерно доочищали і завбачливо складували у засіки, бо ціни на нього, які озвучуються, поки що набагато нижчі від реальної його вартості.

В Усті вважають, що коли люди постійно займаються роботою, маючи за неї нормальну заробітну плату, це аж ніяк не подвиг, а нормальне життя, яким воно повинно бути. А щоб усім у пору жнив було комфортно, організували прекрасне харчування жниварів. У кожній з бригад, на території зернотоку обладнали душові.

Не забули, захопившись жнивами, і про тваринництво.

Змінивши технологію годівлі худоби, раціони на більш насичені, у першому півріччі надоїли більше як по три тисячі кілограмів молока від корови.

Маючи 290 корів, поставили мету довести їх поголів’я до чотирьохсот. Всього ж ВРХ у господарстві – до тисячі голів.

Введення в дію молоко про - воду дало можливість збільшити навантаження на операторів машинного доїння до 50 корів, кращою стала якість молока. В обов’язки доярок тепер входить лише догляд за худобою і доїння, решта роботи виконується механізмами.

За словами П.Г. Марущака, невигідним дійне стадо може бути лише при продуктивності до двох тисяч кілограмів молока в рік, а надої поверх трьох тисяч кілограмів – то вже прибутки.

Змінилася ситуація і в свинарстві. В Усті вже реалізували дві партії поголів’я за ціною 19 гривень за кілограм живої ваги. Утримуючи тисячне поголів’я, мають намір перейти на штучне парування, що дасть можливість збільшити вихід поросят і переорієнтуватися на м’ясну породу, за яку платять більше.

Змінили підходи і до заготівлі кормів. Придбавши сучасну косарку, вже встигли зняти три укоси багаторічних трав, які займають у господарстві 260 гектарів. Це дало можливість, на день наших відвідин, вже заготовити три тисячі тонн сінажу і 250 тонн сіна, ще до 150 тонн його знаходилося в полі. В Усті не прийнято називати прізвища кращих виробничників, бо, за висновками спеціалістів, добре трудяться всі. А от від керівників, вважає директор господарства, дуже багато залежить – зокрема від головного агронома Ю.М. Соколюка, головного зоотехніка М.М. Нечипуренка, головного інженера В.П. Рудя. А завідуючого фермою В.І. Горбенка взагалі називають менеджером даної галузі. У цьому господарстві навіть пригадати важко, хто із спеціалістів працює менше двадцяти років.

Так, як господарство прибуткове, є можливість допомагати громаді. П.Г. Марущак вважає, що в його роботі і в роботі сільського голови взагалі немає що ділити. Так у тандемі і вирішується чимало проблем. Орендуючи в людей землю, допомагати їм вважається обов’язком. Найперше, господарство прагне задовольнити їх потреби у розрахунках за паї, надати спектр послуг, наприклад, по обробітку городів, наданню ветеринарної допомоги, хто утримує худобу. У плані соціального розвитку села було виграно відповідний проект і відсотків на 70 його вже освоєно – по повній заміні за кошти обленерго ліній еле - ктропередач. Навіть електромонтерів, які працювали в селі, забезпечили за рахунок господарства харчуванням та житлом.

Спільно з сільською радою вирішуються й інші питання.

Наприклад, останнім часом з ремонтом дитячого садка на території відділку ПСП «Еліта».

Співпрацює господарство і з школою, торік надавали допомогу з ремонтом лікарні.

У цьому році було виділено кошти на проведення свята Івана Купала, в якому взяли участь до трьохсот жителів села.

Придбавши бензинову газонокосарку, по-іншому почали наводити порядок в центрі села, у виробничих підрозділах. Тут давно вже підмітили, що чим більше допомагати громаді, тим краще вона реагує на таку допомогу.

Не залишаються поза увагою в Усті і ветерани виробництва. Для того, щоб привезти паливо на зиму, наприклад, вони вже навіть не звертаються по транспорт до директора господарства, бо за його розпорядженням дану проблему вирішує завгаражем. Причому, транспортні послуги ветеранам надаються безплатно.

Так, вести господарство сьогодні, щоб воно було прибутковим, нелегко. Але за словами П.Г. Марущака, іншого виходу нема. Насторожує досвідченого керівника хіба що ситуація з продажем землі.

Шукати інвестора, на його думку, найдоцільніше було б серед своїх людей, а не серед заїжджих, і такі є. Надаючи підтримку селу в наш час, на думку Павла Григоровича, можна не тільки втримати, зберегти його, а й вести будівництво.

Наприклад, якось зібравши актив і влаштувавши суботник, організували у Луговій місце для відпочинку на березі Південного Бугу. Коли все було вже готово, то почали з’їжджатися з сім’ями, навіть з навколишніх сіл. Такий момент теж є доказом того, що наші села мають перспективу.

Тепер базу відпочинку у цьому селі розширюють.

Коли готувався цей матеріал, бригада електромонтерів монтувала мережу освітлення на центральних вулицях в Усті.

Для цього і господарство, і сільська рада теж не рахувалися з коштами.

А щодо організації виробництва сільськогосподарської продукції, то тут дійшли вже навіть до того, що комп’ютеризували ферму.

Отже, якщо правильно організовувати виробництво, то можна багато чого досягти. Це доведено конкретним прикладом господарювання у даному господарстві.

Павло КУШПЕЛА.