Як діє в селі влада, такою є і громада

Складалося враження, що про вирішення більш серйозних проблем не могло бути й мови, коли ледве давали раду снігові.
Не менш прикро було чути, що процвітає тут пияцтво, розмаху набрали крадіжки, причому вже не тільки колишньої колективної, а й приватної власності. Сільський голова визнавав у тому і власну вину, що разом з депутатами десь недопрацьовували, але хіба під силу було одній тільки сільській раді, та ще й не маючи коштів, повести масштабну боротьбу з усіма напастями, які добряче вже обсіли громаду.
Про що тільки не йшлося на сході. І про сільське бездоріжжя, і навіть про місцевих пліткарів, які заважають працювати. Хоч у сільський будинок культури зібралося не стільки вже й багато жителів села, їх запитання більше були схожими на крик душі.
Причому були вони такими, з якими важко було не погодитися. Чому, наприклад, на сході села немає представників товариства та інвестора, окремих підприємців? Чому майном людей користуються, а віддачі за те його власники не мають ніякої? Чимало претензій було і до керівника сільгосптовариства та односельчанина А.Л. Бойка.
Однак, працюючи навіть в таких умовах, сільському голові Ю.К. Кушніру, у порівнянні з деякими його колегами, вдалося зробити немало.
Чого тільки варто було газифікувати населений пункт.
«Викручуємося, як можемо», – виправдовувався він. Найбільшим же резервом, на його думку, щоб починати виправляти становище, є всетаки совість кожного з членів громади.
– Не могла не здивувати і пасивність жителів при настільки серйозних сільських проблемах, – відзначив у своєму виступі на сході села заступник голови районної ради П.А. Сугак. Бо чим ще пояснити невисоку явку на схід її представників. Або чому б не звернутися комусь з приводу свавілля з боку керівництва ТОВ, якщо воно дійсно має місце, у прокуратуру?
Адже безладу рано чи пізно потрібно покласти край. Не могло ж такого бути, щоб аж до сходу села ніхто не помічав, що коїться повсякдень.
Тим більше, що Ставки є своєрідними воротами при в’їзді у наш район. Яке враження складатиметься у проїжджих про нас усіх, коли навіть на в’їзді стільки вузьких місць?
Спочатку легко можна було піддатися спокусі і перекласти всю вину, наприклад, хоча б на інвестора з Удича, який чимало обіцяв, але зробив небагато. Однак на сході села у Тирлівці, де інвестор цей самий, виявилося, що ситуація зовсім інша, набагато сприятливіша. А досягнути цього вдалося тільки завдяки тому, що виконавчий директор базового господарства у цьому селі А.Г. Христич працював над вирішенням проблем громади разом з сільським головою Д.П. Карман ніби в одній упряжці. Звідсіля і спонсорська допомога, і вирішення інших проблем. Негазифікованим у Тирлівці залишився хіба що будинок культури. Щоправда, проблем у цьому селі вистачає теж. Однак люди наяву бачать, що тут беруться їх вирішувати. На сході у Тирлівці А.Г.
Христич навіть відзвітував перед громадою і особисто обіцяв допомагати селу.
Гарними відгуки були і про роботу сільського голови Д.П.
Карман. А людяне ставлення керівників до людей, як правило, піднімає їх дух навіть у найскладніших умовах. Набагато кращою, ніж у Ставках, виявилася тут і криміногенна ситуація. До того ж її показники ще більше покращилися у порівнянні з минулорічними.
Однак це не зашкодило дільничному інспектору міліції виступити на сході села, тоді, як його колега у Ставках при всіх проблемах по його лінії цього не спромігся, посилаючись на зайнятість. Тирлівка теж на межі областей і є своєрідними воротами району, однак невирішених проблем тут значно менше.
Досить організовано про - йшовсхід села і в Тернівці, хоч явка на нього була теж невисокою. Односельчани вшанували хвилиною мовчання померлих за звітний період, зуміли викроїти час, щоб хлібом і сіллю привітати із золотим ювілеєм подружнього життя аж три пари, який вони відзначать у цьому році. Йшлося, звичайно, і про проблеми, яких у цьому селі вистачає теж. Однак чимало з тих, які порушувалися, були з розряду таких, які швидко можна вирішити. На жаль, тернівчани не почули відповіді на справедливе запитання, хто розпорядився, щоб серед білого дня зрізати на фермі аж дві водонапірні башти і вивезти їх без згоди власників майна у невідомому напрямку. А ще тут взагалі чимало непорозумінь з приводу розпаювання, і вони вимагали, щоб хтось виїхав і вніс ясність у дану проблему. У Тернівку теж уві - йшов інвестор, і хоч у людей неоднозначне ставлення до нього з появою в селі великого безробіття, та ТОВ «Чарівна нива» допомагає громаді. Як тут ще раз не зробити наголос на тому, що як у селі поводять себе місцеві керівники, влада, так поводить себе і громада. Так, проблем якщо і не додається, то і без того ще вистачає у цих селах.
Але люди вірять, що наступить пора, коли вони заживуть краще і вимагають рішучих дій у даному напрямку. А представникам владних структур на селі пора давно вже зрозуміти, що найбільше тут багатство – це люди. І не тільки зрозуміти, а й дбати про них. На цьому, зокрема, робив наголос у своєму виступі П.А. Сугак. А от до присутньої на сходах представника відділу земельних ресурсів РДА запитань, на відміну від попередніх років, по її лінії майже не було. Це непогана ознака.