Інвестиції сюди надходять від групи компаній, які вкладають у цю справу кошти, серед яких і американські, і латвійські та вітчизняні.
Щоб мати уяву про дану структуру в цілому по Україні, достатньо відзначити, що вона третя за площами землі в обробітку. Тільки на Вінниччині підприємства, які входять до її складу, є у Немирівському, Тиврівському, Оратівському районах по 7-8 тисяч гектарів кожне.
Працюючих у новоствореному формуванні поки що тільки 38, більшість з яких тернівчани, але у перспективі, з приходом нової техніки, їх буде значно більше.
Основна мета нових господарів – вирощування урожаїв за найпередовішими у світі технологіями і отримання на основі цього прибутку.
При нинішніх цінах на продукцію полів розмова про прибутки може видатися навіть дещо дивною. Але Віктор Васильович наводив приклад, що вже у 2009 році на виробництво заплановано витратити 8 мільйонів гривень. Але, за попередніми розрахунками, навіть за нинішніми цінами господарство не залишиться зі збитками.
Тим більше, що у першому році його діяльності ставиться завдання спрацювати хоча б так-на-так.
Тваринництвом в «Чарівній ниві» поки що не займатимуться, хоч у Монастирищенському районі на Черкащині мають намір побудувати найсучасніший комплекс по виробництву молока. Але як тільки це стане вигідно, готові переорієнтуватися на цю галузь і в нас.
Чим займатиметься решта населення у цих селах? На це Віктор Васильович відповів, що з надходженням нової техніки механізаторів з Києва не привезуть. Тож робота знайдеться всім. Але справу буде поставлено так, що хоч працюючих у тому чи іншому підрозділі стане менше, вони повинні отримувати гідну заробітну плату. Вже у 2008 році, в осінні місяці, механізатори заробляли тут до трьох тисяч гривень. Але і працювали он як. Хоч було тільки два трактори, посіяли озимі на 2242 гектарах, всі поля повиорювали, підготували під посів весною.
Причому, перевага не віддаватиметься якимось окремим культурам. Сівозміни мають бути науково обгрунтованими.
Так як не мають власного елеватора, у цьому році дуже непросто вирішувалася проблема збуту зерна, із розширенням господарства мають намір придбати ще й і його. Надію, що надалі затримок із збутом зерна не повинно виникати вселяє і те, що дана структура входить в асоціацію, яка експортує зерно напряму, без посередників. Так, що бершадська нива дійсно може стати чарівною.
Щодо величини господарства, то мають намір розширювати його площу до 8 тисяч гектарів.
Що будуть мати від того наші люди? Віктор Васильович розповів, що вже у 2008 році за орендовану землю видали по тонні зерна. Не залишаються осторонь і проблеми обох сіл, зокрема пенсіонерів, сільських рад, шкіл, дитячих садків, лікарень. Причому, нові господарі, надаючи допомогу, в усьому прагнуть бути відвертими. Не обіцяють, як це буває, газифікувати села чи побудувати дорогу – про це повинна турбуватися держава, але осторонь всіх інших проблем обіцяють не стояти. І вже є чимало прикладів такої допомоги – сприяли опаленням у новій церкві в Березівці, з придбанням подарунків дітям тощо. А коли в одному з обійстів виникла пожежа, надали допомогу і потерпілій.
На Бершадщину новий інвестор зайшов тому, що район приваблює всіх своїми землями, передовими технологіями, працьовитими людьми, відомими ще з часів Союзу.
Щодо спеціалістів сільського господарства, то всі поки що місцеві. Наприклад, М.П. Кучер тепер заступник генерального директора по виробництву, знайдеться робота у даній структурі й іншим спеціалістам.
Щоб мати віддачу, завезли вже 250 тонн мінеральних добрив. Стільки їх тут ще ніколи не було, але це лише половина від запланованого. Є вже також два нових трактори – Катерпіллер і Джон-Дір, сівалки, культиватори, плуг, дискова борона і до весни буде завезено ще чималу її кількість.
Незважаючи на фінансову кризу, кошти у виробництво вкладаються тут чималі, в тому числі і за рахунок кредитів. Отже, тільки з цього можна робити висновок, що інвестор зайшов досить серйозний. Тож прагне тепер найкраще зарекомендувати себе, щоб люди відчули це на ділі.
У нашому районі, звичайно, такий вже не перший, і обіцяють чимало всі. Однак у даному випадку, орієнтуючись на вкладені ним кошти, можна все-таки стверджувати, що прийшов він надовго.
Сам Віктор Васильович за фахом агроном, та ще й з достатнім досвідом роботи. Тож з такими, як він, населенню легко спілкуватися і порозумітися.
До речі, глибинкою нашу місцевість нові господарі не вважають. Навпаки, їх у нас вразило все: вирівняні, оброблені поля, прекрасні кадри, достатня їх кількість. Тож розраховують на гарні переміни. Як це буде на ділі – покаже час.
Павло КУШПЕЛА.
вранці -2…-4° 
