Однак не стільки недорід, як інше хвилює директора цього товариства М.Н. Рибака. Жнива були вже на завершенні, а про пшеницю його ще навіть ніхто не питав. Тож "викручуються", як можуть.
Бо ж і на заробітну плату кошти потрібні, і на пальне, інше. Якщо держава не допоможе, товариства такої величини, як "Жорняки", приречені. Адже інвестор у подібні іде неохоче, кредитів під заставу посівів таким теж не дуже дають.
Тим часом, тут й у таких умовах, як цьогорічні, зуміли продемонструвати, що, навіть маючи зношену техніку, при відповідній організації можна працювати. І люди це відчувають. Троє, наприклад, із
Великої Киріївки не поїхали навіть на заробітки у місто, а прийшли на роботу на Жорняки. Виходить, треба уміти знаходити підходи до людей.
Десяті жнива М.Ф. Хливнюка у
Джулинці по намолотах теж не зовсім щедрі, та проходять, як і щороку, організовано і насамперед тому, що тут вдало підібрано керівників низових ланок. І інженерна служба, і агрономічна, і бригадири, і завідуючий майстернею дружать із сусідніми господарствами, надаючи послуги у своїй майстерні тощо, от і сусіди завжди готові виручити джулинчан.
Чи не найбільша заслуга Миколи Федоровича в тому, що господарство хоч і завелике, та і застав його з багатомільйонними боргами, а не розпалося. М.Ф. Хливнюк далекоглядний керівник. Наприклад, ніхто, мабуть, не віддав більше техніки в рахунок майнових паїв, як він, але тільки виграв від того. У селі тепер чимало фермерів, в тому числі і успішних, один одному допомагають. А ще у звичці Миколи Федоровича ніколи не "зариватися" у кредити. І на все вистачає. Спробуй поверни їх у цьому році.
У
Джулинці кажуть, що Микола Федорович ділова людина, сучасний керівник, який наперед відчуває, що і як треба робити.
Хоч звечора перед нашим виїздом на місця випав чималий дощ, який паралізував роботи жнивного комплексу, у дев'ятому полі шляхівського господарства наступного дня ще задовго до обіду були і головний агроном М.П. Макарчук, і агроном Р.В. Солонько, директор ТОВ О.І. Ковбасюк, два комбайни імпортного виробництва. Схоже, що тут дадуть всьому лад. Щоб запастися соломою – у господарстві 1300 голів ВРХ, чимала свиноферма, купили і пропустили тюкопрес.
При цьогорічній урожайності не просто виділити по намолотах когось із комбайнерів, розповідали керівники у
Шляховій, вони працюють добре усі.
– Можна було завершити жнива днів за 10, але на заваді стали дощі, – каже директор ТОВ О.І. Ковбасюк. А ще тут запевняють, що з ситуацією зуміють справитися і поголів'я худоби не скорочуватимуть. Більш стабільною, як у деяких селах, вона тут виявилася ще й тому, що зуміли обійтися без кредитів. От і не доводиться ламати голови на тим, чим їх віддавати.
У
Теофилівці один із дощів таки зволожив дещо землю в пору. Тому озимий ячмінь видав по 26,2 цнт. з га. Але в основному і тут урожай "підгорів", як кажуть, від засухи.
Про керівників цього приватного підприємства, подружжя Кінашів, без всякого перебільшення можна сказати, що не тільки у жнива роботі обоє віддаються сповна. І вони розцінюють ситуацію на хлібному ринку з пересторогою. Чому, запитують, у
Теофилівці ціни зростають на все, тільки не на продукцію, яку вони виробляють. Виходить, хтось ніби навмисно хоче знищити такі господарства.
На завершенні побували ще і на першому полі Устянського відділку радгоспу, де теж гарно було організовано жнива. Працювали три комбайни, чергували заступник директора по сільському господарству В.А. Бабічук і керуючий відділком В.С. Шевчук.
При такому ставленні до роботи усіх учасників жнивного комплексу, як у день наших відвідин, є всі підстави розраховувати, що і у нинішніх складних умовах хлібороби вистоять. Однак, як би їм у нагоді стала ще і державна підтримка.
Василь ЧОРНОБАЙ, начальник інспекції держтехнагляду облдержадміністрації по
Бершадському району. Павло КУШПЕЛА, кореспондент газети.
вранці -2…-4° 
