Стерилізовані вершки «Бершадські» випускаємо для кондитерських фабрик. Зокрема, Кременчуцької, згущене молоко – Вінницької, масло солодковершкове відправляємо в основному на Київську і Вінницьку кондитерські фабрики. За словами спеціалістів фабрики «Рошен», усі київські торти виготовляються з масла Бершадського заводу.
Нині щодоби переробляємо по 150 тонн молока та по 30 знежиреного. Знежирене купляємо на підприємствах Іллінців та Гнівані.
Входимо з контрольним пакетом акцій у корпорацію «Рошен». Заборгованості по зарплаті немає. Тільки у цьому році відкрито до 30 робочих місць. В основному на виробництві згущеного молока та казеїну, який вже декілька років не випускався.
Однією з основних проблем переробників о цій порі є якість сировини, яка закупляється. Адже тільки 30 відсотків її надходить з колективних сільгоспформувань, решта – від населення, а холодильників не вистачає. Проте вирішення і цієї проблеми зрушило з місця. 16 холодильників вже встановлено, ще на 5 здійснюється технологічна наладка. Всього ж їх необхідно мати хоча б 90.
Чимале коло проблем було б знято із підведенням природного газу. Років з 20 у районі точаться розмови про це, однак далі справа чомусь не йде. А хіба не парадокс, коли на ЗАТ «Бершадьмолоко» виробляється продукції на десятки мільйонів гривень, а розпоряджатися коштами не можемо? Бо підприємство є тільки виробником. Реалізацією продукції займається молочно-промислова компанія, яка розміщена у Києві.
Кошти виділяються тільки на переоснащення, що дає неабиякі результати. Темпи росту виробництва у цьому році, наприклад, складають 20 відсотків. У червні і липні переробляли до 200 тонн молока щодоби, із молокоздавачами розраховувалися.
Назріла на підприємстві ще і проблема нестачі кваліфікованих кадрів робітничих спеціальностей. Велика, наприклад, плинність слюсарів КВПіА, а ПТУ їх чомусь не готують.
Виручає те, що в колективі склався своєрідний симбіоз досвідчених спеціалістів з 25-30-річним досвідом роботи і тих, хто поповнив його пізніше.
Певною мірою проблемою було і те, що у свій час у нас часто мінялися керівники. Після того, як звільнився М.П. Римарцов, їх було вже чотири. Аж поки у травні минулого року підприємство не очолив Ю.А. Звольський. Ситуація почала вирівнюватися.
Щодо планів на перспективу, то колектив найбільше мріє, щоб сировинна зона була максимально наближеною і щоб не доводилося звозити молоко за 150 кілометрів. А ще, щоб у нашій державі стабілізувалася нарешті цінова політика, щоб не доводилося раз-по-раз змінювати ціни. Адже у вартості продукції підприємства до 80 відсотків займає вартість сировини і енергоносіїв.
У свій час наше виробництво теж пережило складності. Неабияку роль у його становленні відіграли інвестиції. Особливо відчутною стала допомога інвестора з 2003 року.
Основним завданням колективу, де працює понад 300 чоловік, зараз є випуск продукції лише високої якості. Адже чимало сухого молока іде на експорт, і наші люди роблять все від них залежне, щоб із цим завданням справлятися постійно.
Як тільки наближається якась із знаменних дат у житті району, тим більше держави, колективу птахокомбінату "Бершадський" обов'язково вдається підійти до неї з трудовим подарунком. Принаймні, так було усі 25 років підприємства. Гідно зустрічають і 14-у річницю незалежності України.
Нинішньої весни, наприклад, ніхто з війтівчан, мабуть, не повірив би, якби їх почали запевняти, що вже наприкінці літа, восени майже зруйнований тваринницький комплекс у їхньому селі, який неодноразово "кочував" з рук в руки, стане зразковим виробничим підрозділом і даватиме продукцію.
Але сталося саме так. Знайшовся-таки ефективний господар, на пошуки яких і спрямовані реформи на селі, який зумів заново "вдихнути" у, здавалося б, безнадійний, безперспективний об'єкт життя. Тут тепер вирощуються бройлери на м'ясо. Перша черга вже діє, а незабаром буде введено другу. Реалізація даного проекту дасть можливість підприємству збільшити виробництво м'яса у наступному році до 9-10 тисяч тонн.
Тут, на одній з найвіддаленіших околиць
Війтівки, нещодавно побував голова обласної державної адміністрації О.Г. Домбровський, який дав високу оцінку тим, хто взявся за цю досить непросту і відповідальну справу і успішно втілює її в життя. Адже це неабиякий внесок птахокомбінату у розвиток району. Недарма колектив, очолюваний депутатом обласної ради І.І. Андрушком, є одним із найвідоміших не лише на Вінниччині, а й за межами України.
Так тримати!