Нині законодавством чітко визначено організаційні та правові засади реформування системи охорони здоров’я. Процес відокремлення закладів охорони здоров’я, які задовольняють потреби населення у первинній та вторинній медичній допомозі, в районі проходив непросто. Однак розмежування первинного та вторинного рівнів надання медичної допомоги відбулося. Наша комунальна установа, зрозуміло, надає первинну медичну допомогу. Вся мережа сільських лікувально-профілактичних закладів, а це дев’ять амбулаторій загальної практики – сімейної медицини, 25 ФАПів та сім дільничних лікарень, збережена і входить до складу комунальної установи «Бершадський районний центр первинної медико-санітарної допомоги».
Медичні працівники, сільське населення не байдужі до того, якою буде подальша доля цих закладів. Про це люди мову ведуть, зокрема, на виїзних прийомах, коли голова райдержадміністрації або його заступники разом з представниками районних служб вивчають в територіальних громадах місцеві проблеми і допомагають у їх вирішенні. В мене теж болить душа за галузь, в якій працюю вже понад два десятиліття.
Хочу сказати про те, що вже багато років дільничні лікарні мають, так би мовити, соціальний характер. Більшість їх пацієнтів, хоча на дільницях таких небагато, потребують, насамперед, соціального обслуговування. Однак для цього на базі Маньківської дільничної лікарні два роки тому відкрито і успішно діє стаціонарне відділення для постійного або тимчасового проживання одиноких непрацездатних громадян – структурний підрозділ територіального центру соціального обслуговування Бершадського району. Який же вихід? Можливо, частину стаціонарних ліжок дільничних лікарень слід перепрофілювати в ліжка денного стаціонару.
Відповідно до чинного законодавства дільничні лікарні потрібно реорганізувати в амбулаторії загальної практики – сімейної медицини, спеціалізовані лікарні або ж центри надання екстреної медичної допомоги тощо.
Хочу запевнити: у будь-якому разі лікарі, медсестри, інший медперсонал не залишаться без роботи. Наразі в нас існує кадрова проблема – в чотирьох амбулаторіях загальної практики – сімейної медицини – П’ятківській, Сумівській, Флоринській та Яланецькій – вакантні посади лікарів загальної практики – сімейної медицини, в інших лікувальних закладах потрібні також фельдшери, медсестри. До того ж, в районі чимало медиків передпенсійного та пенсійного віку. Це люди, які багато зробили в селах для розвитку системи охорони здоров’я, за що їм щира вдячність. Хто прийде їм на зміну? Нинішня молодь не дуже бажає працювати у сільській місцевості, та й заохочення для неї – мінімальні.
Фінансування закладів охорони здоров’я первинного рівня надання медичної допомоги відбувається з районного бюджету.
Коштів на все, звичайно, не вистачає, але в цілому завдяки співпраці з районною владою матеріально-технічне забезпечення непогане. Безпосередньо в комунальній установі маємо сучасний апарат ультразвукового дослідження, рентгенапаратуру, флюорограф. По можливості оновлюємо медичне обладнання сільських лікувально-профілактичних закладів. Останнім часом, наприклад, придбали шість кардіографів, лабораторне обладнання тощо.
Хоч і в невеликому обсязі, але забезпечуємо пацієнтів ліками й за пільговими рецептами.
Можливо, дещо незвично, але тепер маршрут пацієнта чітко визначений, і починається він у лікаря первинної ланки, який скеровує подальші дії – консультації, обстеження, госпіталізацію. Безумовно, самостійно при важкому або гострому стані пацієнт може звернутися в службу екстреної допомоги. У нас спільна з центральною районною лікарнею лабораторія. Ми обстежуємо пацієнтів, направляємо їх на лікування, взагалі, намагаємося працювати так, щоб вони отримували якісну допомогу і були задоволені. Аналіз свідчить, що лікарі загальної практики – сімейної медицини добре знають своїх пацієнтів. До речі, на період реалізації пілотного проекту амбулаторії загальної практики – сімейної медицини можуть комплектуватися лікарями-терапевтами дільничними та лікарями-педіатрами дільничними, а до штатних розписів центрів первинної медико-санітарної допомоги можуть включатися посади лікарів вузьких спеціальностей. Нині в нашій комунальній установі працюють два лікарі-педіатри. Найближчим часом буде винесено питання на сесію районної ради про введення посади і лікаря акушера-гінеколога, адже в багатьох селах немає акушерок. Потрібен в центрі також і невропатолог.
Ще одне із пріоритетних завдань реформування системи охорони здоров’я – питання надання екстреної медичної допомоги.
Швидка допомога має прибути до пацієнта у максимально короткий термін, бажано за 20 хвилин.
Наш район великий, і обов’язково буде створено три-чотири центри екстреної медичної допомоги. Над цим більше працює начальник відділу охорони здоров’я райдержадміністрації Д.Н. Яремчук, створено спеціальну комісію, яка і надасть пропозиції.
Ряд заходів з реформування медичної галузі в районі вже здійснено. Разом з тим ми бачимо й проблеми, які виникають при цьому. Наприклад, гостро стоїть питання забезпечення пацієнтів ліками, які містять наркотичні засоби, адже наша комунальна установа поки що не має відповідної ліцензії. Над цим активно працюємо, і, сподіваюся, до кінця року вирішимо це питання. Варто подумати й про створення комунальних аптек, особливо у віддалених селах. Стимулювання сільських медиків теж має бути більш ефективним. А ще має бути більше роз’яснювальної роботи серед медичних працівників та населення. Реформування ж системи охорони здоров’я, переконана, потрібно проводити обов’язково.
вранці -2…-4° 
