У відповідь лише розсміялись:
– Наші матері не стануть гнути спини за копійки. Вони зараз в Італії, євро заробляють!
Іду далі. Назустріч два юнаки. Закурили, а пачку від цигарок викинули на клумбу, хоча поруч урна для сміття…
Отак щоденно і бездумно чимало наших громадян засмічує рідне місто, рідну природу.
А ще значну шкоду довкіллю завдають відходи котелень, автотракторна техніка, спалювання опалого листя та сміття, в якому накопичується чимало шкідливих речовин, які при згорянні потрапляють в повітря і забруднюють його.
У нашому районі традиційно з березня по травень проводиться двомісячник з благоустрою, озеленення та поліпшення екологічного стану міста і сіл. Але, на мою думку, цим потрібно займатися постійно. І не тільки конкретними діями, а й вихованням у молоді і дорослих дбайливого ставлення до свого міста, села, рідної природи.
Подумаймо над тим, чому засмічується довкілля, чому береги річок і ставків перетворюються у стихійні сміттєзвалища, чому сюди звозиться і зноситься всякий непотріб? Майже ніхто не задумується над тим, що весь цей бруд зливається у воду, і вона, забруднена, через підземні «капіляри» потрапляє у криниці, з яких п’ємо воду…
А чому останнім часом знищуються зелені насадження? Адже дерева – це фабрика кисню. Одне дерево забезпечує життя чотирьом людям. Чи знають про це ті, хто без будь-яких причин посягає на джерело забезпечення життя – її величність Природу?
Після всього побаченого дійшов висновку: негайно треба бити на сполох, адже ситуація з довкіллям не може не турбувати. Завершу свій лист словами однієї поетеси, яка душею відчула біль природи:
Ви чули, як дерева
плачуть?
Земля здригається, неначе
Земля ридає,
земля благає:
«Це ж хто моїх дітей
знімає?»
Віктор БАЛАН,
громадський інспектор з охорони довкілля.
м.
Бершадь.