Ми вдячні викладачам за змістовні лекції з історії, філософії, економіки, педагогіки, політології, за допомогою яких постійно вдосконалювалися, вчилися самостійно мислити, вирішувати різні життєві питання.
А життя в гуртожитку – це справжні уроки колективізму, взаємодопомоги, дружби, згуртованості. Саме тут ми вчилися пізнавати людей, добро і зло, знаходити друзів. Адже поруч вже не було мами...
Спочатку справжніми проблемами здавалися планування власного бюджету, приготуванні їжі, прибирання. Але з часом все це стало звичним. І хоч як було важко, проте ці роки стали найкращими в нашому житті.
Не можна забути цікаві конкурси, веселі розваги, подорожі, концерти, зустрічі з письменниками.
Назавжди запам'ятався той день, коли вручали дипломи. Всі раділи, сміялися, навколо лунали музика, слова вітання. Нашими успіхами раділи батьки, найближчі друзі. Навіть не вірилось, що для тебе закінчується безтурботне і настає нове життя з більш важливими проблемами.
Позаду чимало недоспаних ночей, складних екзаменів, заліків. А попереду неспокійне життя. Ми вирушаємо в цей шалений світ, де першим бар'єром є працевлаштування.
Дехто з нас займеться науковою роботою, хтось працюватиме в державній установі, хтось – у комерційній структурі. Ну, а більшість, звичайно, буде "сіяти розумне, добре, вічне". Державі потрібні молоді, енергійні, висококваліфіковані спеціалісти.
Багато молоді і в цьому навчальному році стане студентами. Хочеться побажати всім удачі, здійснення їхніх мрій. "Ні пуху, ні пера!".
Олена МАЦЬКО.
с.
Війтівка.
вранці -2…-4° 
