На знімку: останні приготування перед тим, як злетіти; на висоті пташиного польоту. Фото автора
У цьому ж році дедалі частіше над Бершаддю можна побачити зовсім вже іншого типу літальні апарати – параплани.
Пілот на ньому – ніби Карлсон із відомої усім нам ще з дитинства казки, який живе на даху. Адже у нього за плечими теж пропелер із двигуном, який він одягає на землі, перед тим, як злетіти, ніби рюкзак на плечі. Щоправда, утримує людину тепер разом із механізмом ще й купол парашута.
Хоч один із пілотів проживає у районному центрі, а інший – у Яланці, поріднило обох небо. Обидва Сергії – Бердус і Фартушняк, мало не в один голос переконували, що той, хто хоч раз відчув задоволення від вільного польоту, захопиться цим на все життя.
А починали обидва не десь в елітному аероклубі, а у Бершадській професійно-технічній школі, де оволодівали робітничими професіями. Саме там, у позакласну годину, викладач і зумів увести багатьох у таїни світу парашутного спорту, прищепити любов до нього. Та ще й настільки, що один із хлопців займається ним уже сім років.
За єдиним шкодують обидва спортсмени (до речі, підприємці), що держава іноді на інші речі витрачає чималі гроші, а от підтримати таких, як вони, ентузіастів чомусь не поспішає. А потім ще й нарікає, що молодь, мовляв, не тим, чим треба, займається.
Тож параплани вони придбали за власні кошти. І запрошують до цього виду спорту всіх охочих, готові поділитися з ними як спорядженням, так і досвідом. Тренувальні польоти здійснюють, як правило, у вихідні – коли льотна погода чи у позаробочий час.
Водночас вважають: певною мірою їм ще пощастило, що у Бершаді зберігся аеродром і не доводиться шукати його в інших місцях, та сподіваються, що цей вид спорту розвиватиметься.
Тож залишається тільки побажати їм чистого неба, легких злетів і вдалих посадок.
Павло КУШПЕЛА.