Недавно вийшла друком друга його книга – «Летять роки», до якої увійшли нові вірші автора і публіцистичні твори, опубліковані раніше в районці.
Відкрили вечір-презентацію ведучі – бібліотекар Наталя Лева та бібліограф-краєзнавець Юлія Маршук, які ознайомили присутніх із життєвим і творчим шляхом Миколи Сергійовича. Сам же автор помітно хвилювався: як люди сприймуть його творчість? Та коли читав поезії, присутні слухали його затамувавши подих: адже його вірші написані щиро, від душі, йдеться у них про любов до рідного краю, села, в якому народився, до людей, чудову природу.
Переймається Микола Рудик долею вимираючих сіл, усіма проблемами, які доводиться долати нашому народові.
Микола Сергійович на своєму вечорі добрим словом згадав свою колегу, авторку трьох збірок поезії і публіцистики Тетяну Кучанську, присутні вшанували її пам'ять хвилиною мовчання.
На презентації нової збірки нашого земляка виступили із піснями учні дитячої музичної школи імені Р. Скалецького Ганна Плетенчук, Вікторія Качан, Ганна Бурдейна, Сергій Іванченко. Всі – вихованці педагога Лариси Баранової.
Внучка Миколи Сергійовича Вероніка Гресько прочитала вірш дідуся «Рідна мова».
Автор цієї кореспонденції, який був редактором обох збірок, розповів про те, як народжувалася книга, а дружина Миколи Сергійовича Раїса Андріївна – про велику родину Рудиків, троє з якої стали авторами цікавих книг публіцистики і поезії.
Щирим і доброзичливим був виступ головного спеціаліста відділу культури і туризму райдержадміністрації Тетяни Тиворської.
У свій час Микола Сергійович працював головою сільських рад у Серебрії та Михайлівці, спілкувався з багатьма людьми, добре знає життя. І це не могло не відбитись на його творчості. Активно ж творити він почав, уже перебуваючи на заслуженому відпочинку. І нині його прізвище добре знане в районі і навіть за його межами, тому що твори нашого земляка друкуються і в обласній пресі.
Презентація книги нашого земляка пройшла у дуже щирій, невимушеній атмосфері, не було так званого офіціозу, а була поезія, яка об’єднує, пробуджує в людей найкращі почуття.
Федір ШЕВЧУК