Неможливо заперечити те, що проблема корупції існує в абсолютній більшості країн, незалежно від їх політичного устрою чи рівня економічного розвитку. Проте ці країни діляться на дві великі категорії – ті, що з успіхом долають цю проблему далі, та ті, для яких корупція становить проблему неподоланих труднощів. Незважаючи на певні кроки української влади в напрямку подолання корупції, ситуація залишається невтішною. Щорічне глобальне дослідження всесвітнього громадського руху з протидії корупції – Transparency International – показало, що корупція залишається дуже серйозною проблемою для нашої країни. Україна разом із країнами Східної, Південно-Східної Європи та Центральної Азії сприймається населенням як висококорумпована держава та посідає 144 місце зі 176 країн, охоплених дослідженням.
Можливо, більшість громадян не вельми переймається усілякими рейтингами, та беззаперечним нині є те, що корупція стала звичайною, ледве не повсякденною формою соціальної поведінки. Корупція в політиці, у судах, у бізнесі, у державному управлінні, у медичній та освітянській галузях викликає загальне зневірення пересічних українців у тому, що правовим шляхом можна вирішити хоч якесь питання, підриває їхню віру в справедливість законів та в існування правової держави.
Про те, що корупція вразила все суспільство, свідчать дослідження громадської думки.
Серед мешканців нашого району було проведено соціологічне дослідження, під час якого населенню було поставлено запитання «Де вами давалися хабарі чи вимушені дарунки?». За результатами отримано наступне:
- у медичних закладах – 82%;
- у навчальних – 45%;
- автодорожній інспекції – 35%;
- в органах влади при отриманнi рiзноманiтних дозволiв та довідок – 23%;
- при оформленні документів на земельну ділянку – 17%;
- у податковiй інспекції – 15%;
- у судах, прокуратурi – 12%;
- при оформленнi чи переоформленнi пенсії – 9,6%;
- при проведеннi перевiрок органами влади (у зв’язку з пiдприємницькою дiяльностю) – 9,6%;
- при отриманнi дозволу на будiвництво (перепланування) – 8,2%;
- у міліції – 7%;
- при оформленнi субсидії, iнших видiв державної допомоги та iнших соцiальних виплат – 1,3%.
Таке опитування невеликої частини мешканців нашої держави є відображенням ситуації по відношенню до корупції в цілому.
Корупцію можна порівняти з дорогою, що має двосторонній рух. Хтось бере, однак хтось і дає. І без других не було б перших. Про те, які ж причини спонукають до надання хабарів, при проведенні того ж таки соціологічного дослідження 50% опитуваних відповіли, що «якщо не дати хабара – то й питання не вирiшиться», 32% вважає, що «це вже норма нашого життя», «тому що з них хабарi вимагають» – 26%, «тому що так людям простiше i легше вирiшити їхнi проблеми» – 21%, «просто iнодi людям хочеться щиро вiддячити людинi, яка допомогла вирiшити їхню проблему» – 15%, «тому що люди часто хочуть того, що за законом їм не належить» – 1%.
Тобто, зазвичай громадяни платять хабарі за послуги, на які вони мають безкоштовне право та не намагаються відстоювати власні права через впевненість, що така спроба все одно буде марною. Всі розуміємо, що корупція є дуже різною. Якщо ми говоримо про дрібну корупцію, коли даються хабарі лікарям, дрібним державним чиновникам, міліції, то існує також велика політична корупція. Поряд із нею побутова корупція, з точки зору розміру, здається нестрашною. А якщо говорити про велику політичну корупцію, то її наслідками є руйнування життів, адже великі гроші крадуть, як правило, на інфраструктурних або медичних проектах – це означає, що відбирають чиїсь життя.
Що ж робити, щоб подолати корупційну хворобу, щоб корупція перестала сприйматися як частина нашого життя? Висловлю думку, що викоренити, ліквідувати корупцію в цілому неможливо, проте можливо зменшити її обсяги, обмежити її розповсюдження.
Для цього потрібно три складові: реальна політична воля, досконала законодавча база та ефективне і повне її застосування.
Боротьба з цим негативним явищем – першочергове завдання влади, адже, не подолавши його, проведення жодних реформ не досягне своєї мети. У 2011 році із прийняттям Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» закладено підґрунтя для здійснення системної протидії корупції. Упродовж квітня-травня 2013 року Верховною Радою України прийнято пакет антикорупційних законів. Маємо надію, що прийнята законодавча база буде ефективно впроваджена для подолання корумпованості в усьому.
Слід розуміти: те, якою буде Україна на всесвітній карті корупції, великою мірою, залежить також і від нас самих. І варто лише уявити, яким буде розвиток України, якщо мільярди доларів хабарів нарешті будуть спрямовані на розвиток економіки, інфраструктури і самого суспільства.
Тетяна ГРЕСЬКО, начальник відділу організаційно-кадрової роботи апарату райдержадміністрації.
вранці -2…-4° 
