Окрім того, 4 лютого нинішнього року на 6 сесії районної ради затверджено структуру та штатну чисельність цієї установи, а також районну програму розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини на період 2011-2012 років.
Детальніше про це та інше розмову ведемо з головним лікарем комунальної установи «Бершадський районний центр первинної медикосанітарної допомоги», депутатом районної ради А.Я. ЦИБУЛЮКОМ.
– Насамперед, Андрію Яковичу, скажіть декілька слів про себе.
– Народився я в 1959 році в м. Макіївці Донецької області. Закінчив Донецький медичний інститут, за спеціальністю – лікар-стоматолог. Спочатку працював лікарем-стоматологом в Чернятській лікарській амбулаторії, потім двадцять років – в Маньківській дільничній лікарні. Так що проблеми сільської медицини знаю добре. Одружений, маю двох синів.
– Мова про реформування медичної галузі ведеться давно, і от нарешті зрушилося…
– Раніше рівень медичного обслуговування населення на селі, безперечно, був вищий. Нині ж провідна проблема системи охорони здоров’я – невідповідність сучасним реаліям діючої старої радянської моделі, яка функціонувала в умовах планової економіки. Країна давно живе за законами ринку, а медична галузь залишається на узбіччі. Звідси недофінансування, розпорошення матеріальних та кадрових ресурсів, нераціональне використання навіть того, що виділяється.
– Поясніть, будь ласка, в чому суть реформування системи охорони здоров’я?
– Головна мета реформування – поліпшення медичного обслуговування населення шляхом розмежування первинного, вторинного та третинного рівнів надання медичної допомоги. Процес реформування розділено на кілька етапів. На першому передбачено створення центру первинної медико-санітарної допомоги, у підпорядкування якого переводяться всі ФАПи, амбулаторії загальної практики – сімейної медицини, дільничні лікарні району. Фінансування первинної мережі закладів охорони здоров’я з нинішнього року здійснюється з районного бюджету, що дасть змогу оперативно вирішувати проблеми забезпечення лікарськими препаратами та проводити поточний ремонт закладів і т.д. На другому етапі передбачається формування госпітальних округів на базі двохтрьох районів, фінансування яких здійснюватиметься з обласного бюджету. Кожен госпітальний округ включатиме хірургічне та реанімаційне відділення, пологовий будинок, діагностично-консультативний центр, відділення для хронічних хворих та реабілітаційні відділення, ліжка для соціально незахищених категорій населення.
Надання лікувально-профілактичної допомоги проводитиметься на засадах загальної практики – сімейної медицини. Це найбільш раціональна, з точки зору економічного використання ресурсів охорони здоров’я, найбільш прийнятна форма масового обслуговування населення на первинному рівні. Така форма успішно функціонує за кордоном.
Основний удар реформи бере на себе сімейний лікар, який обслуговуватиме і дорослих, і дітей. Звісно, йому необхідно добре знати усіх своїх пацієнтів. Сільським медикам тут дещо простіше, адже вони добре знають кожну сім’ю.
Відтепер маршрут пацієнта буде таким: з усіма своїми проблемами хворий звертається до свого сімейного лікаря, а той, за потребою, направляє його до вузького спеціаліста, але лише за своїм направленням.
– Андрію Яковичу, погодьтесь, дещо незвично для наших людей те, що і дорослих, і дітей обслуговуватиме один сільський лікар.
– Так, і це – в ідеалі, адже така практика існує й в інших країнах. Але, враховуючи нашу специфіку, на перехідний період в центрі первинної медико-санітарної допомоги передбачено посади лікарівпедіатрів.
– До речі, які структурні підрозділи входять до комунальної установи «Бершадський районний центр первинної медико-санітарної допомоги»?
– Її структуру складають адміністративно-управлінський апарат з усією бухгалтерією, інформаційно-аналітичний відділ, амбулаторії загальної практики – сімейної медицини з підрозділами параклінічної служби – кабінетом профілактики туберкульозу, кабінетом ультразвукової діагностики, рентгенологічними кабінетами, кабінетом функціональної діагностики, фізіотерапевтичним відділенням (реабілітаційним), всі сільські лікувально-профілактичні заклади та господарськообслуговуючий підрозділ.
– Чи повністю забезпечені кадрами?
– Кадрова проблема існує, адже не вистачає сімейних лікарів, зокрема в Сумівській, Флоринській, Яланецькій амбулаторіях загальної практики – сімейної медицини. Але завдяки підтримці районної влади вирішимо це та інші проблемні питання.
– Одне із завдань реформування системи охорони здоров’я – підвищення якості медичних послуг. Яким чином це буде досягнуто?
– За кордоном у сімейного лікаря є цифровий флюорограф, рентген-апарат, апарат ультразвукового дослідження, міні-лабораторія, словом, все необхідне, щоб встановити діагноз. Нам до цього ще далеко. Все залежить від фінансування. Сподіваємося, що в результаті запровадження нового господарськофінансового механізму в діяльності закладів охорони здоров’я поліпшиться ефективність державного фінансування галузі. Переконаний: реформування системи охорони здоров’я дійсно наблизить медичну допомогу до людей і всебічно посприяє її поліпшенню.
Спілкувався Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ.
вранці -2…-4° 
