Проходження весняних вод – один із найвідповідальних моментів в експлуатації водних об’єктів навіть у тому випадку, якщо всі його споруди і обладнання знаходяться в справному стані. При відсутності належного контролю за проходженням весняної повені ймовірні виникнення аварійних ситуацій, внаслідок яких можуть бути зруйновані гідроспоруди чи їх окремі елементи та завдані збитки народному господарству, довкіллю.
З метою уникнення вказаної ситуації, на водних об’єктах потрібно встановити чергування відповідальних осіб з моменту підйому води та створити аварійні запаси будівельних матеріалів та інструментів для швидкої організації аварійно-рятувальних робіт.
Для забезпечення певного запасу часу для прийняття мір безпеки при можливому катастрофічному підняттю рівня води потрібно спрацювати частину об’єму води ще до моменту настання повені, в залежності від площі ставка та притоку (понизити рівень від 0,2 до 0,6 метра). Про такі заходи потрібно сповістити водокористувачів та населення селищ, розташованих нижче по течії, а також органи місцевого самоврядування.
Завчасно потрібно провести розчистку водопропускних споруд від льоду, сміття, пнів та інше, перевірити цілісність та рухомість дерев’яних щитів чи інших конструкцій, що утримують та регулюють рівень води у водоймі. Великі крижини потрібно подрібнювати або витягати на берег баграми чи гачками на мотузках.
Для попередження переливу води через гребінь греблі, потрібно підготувати мішки, наповнені піском чи суглинистим грунтом і, при необхідності, укладати їх в місцях переливу чи промиву.
У вузьких місцях потрібно забити грубі кілки в тіло греблі і між ними закласти дошки та присипати грунтом.
Після пропуску повені необхідно провести огляд гідроспоруд та вжити заходи по ремонту чи відновленню завданих пошкоджень.
Повінь – стихійне явище, яке досить небезпечне, але озброївшись набутим досвідом та знаннями, можливо мінімізувати його негативні наслідки.
Валентин САЛГАНІК, начальник відділу КВВР Тульчинського МУВГ.