У верхній частині до гирла Іква тече у відкритій заболоченій долині (ширина 600-1200 м) і має характер рівнинної річки. Нижче долини звужується до 200-600 м, береги підвищуються, русло ріки перетинає кристалічні породи, які утворюють пороги.
Замерзає
Південний Буг в грудні, скресає в березні, льодовий режим не сталий, часто взимку спостерігається повторний скрес і замерзання. У нижній частині в окремі теплі зими льодоставу зовсім не буває.
Річкова сітка в басейні
Південного Бугу розвинена недостатньо. Найбільші притоки: праві – Вовк, Згар, Рів, Дохна, Савранка, Кодима, Чичиклія; ліві – Бужок, Снивода, Соб, Синюха, Мертвовод, Інгул. Річки замулюються, стали мілкими.
У верхній та середній течіях
Південний Буг і його притоки широко використовуються як енергетична база. На
Південному Бузі розташовані міста – Хмельницький, Вінниця, Гайворон, Первомайськ, Миколаїв. У басейні ріки та на її берегах розташувалися майже 400 підприємств.
Протягом багатьох років якість води, звісно, змінювалася, і на це дуже впливала людська діяльність. За даними Південно-Бузького басейнового управління, найбільш забрудненою ріка стає нижче Хмельницького і до с.
Ставків Бершадського району Вінницької області. Пов'язано це насамперед з діяльністю водоканалів обох обласних центрів. Взагалі, за роки інтенсивного розвитку промисловості людство встигло так забруднити воду в
Південному Бузі, що на її очищення природним шляхом потрібні десятиліття.
Влітку минулого року ми, студенти природничо-географічного факультету Вінницького державного педагогічного університету, проходили екологічну практику на підприємстві водоканалу. Нам доводилося проводити різноманітні гідрохімічні вимірювання проб поверхневих вод, які разом із спеціалістами аналізували за багатьма показниками. Певні відхилення від норм є, але, як стверджують фахівці, це значно менше, ніж у попередні роки. На їх думку, вода в
Південному Бузі дедалі стає чистішою і в цілому її якість відповідає встановленим нормам.
Однак справлятися річці зі всіма забрудненнями наодинці просто не під силу. Подоляни неодмінно повинні подбати про поліпшення екологічного та санітарно-епідеміологічного стану всіх водойм басейну, проводячи різноманітні природоохоронні заходи. І мова йде не лише про зменшення обсягів забруднених вод, які скидаються у річку, про будівництво очисних споруд каналізації і т. ін. Необхідно також активізувати роботу по очистці берегів від стихійних сміттєзвалищ, навести порядок на прилеглій до річки території. А ще потрібно обсадити деревами прибережні захисні смуги. Тільки спільними зусиллями можна зберегти ріки як для себе, так і для майбутніх поколінь.
Підготувала
Олена ВЕРБЕЦЬКА,
студентка природничо-географічного
факультету Вінницького державного
педагогічного університету.
м.
Бершадь.