Наприклад, справжніми професіоналами зарекомендували себе головний зоотехнік М.М. Нечипуренко, ветлікар В.І. Савченко, завідуючий МТФ В.І. Горбенко, доярки М.В. Гончарук, О.А. Гриценко, Г.Т. Яценко, Т.О. Шелест, телятниці Г.Ф. Безкревна, В.Ф.
Дудник, А.О. Летова, Г.П. Химич. Усі ці складові і сприяють загальним результатам. І то неправда, коли кажуть, що у тваринництві люди нібито не хочуть працювати.
Виручає і свинарство, де теж справжніми майстрами виробництва свинини стали В.І. Жеребко, А.В. Андріяш, Р.В. Цибуліщенко. Торік, наприклад, зібрали небувалий уражай зернових, а значить, є і зерновідходи, які найвигідніше, як кажуть, «перепустити» через тваринництво. А тут ще й ціни на зерно, які були на межі його собівартості, почали зростати. Тож дорожчою стає свинина, займатися нею тепер вигідно.
Коли вартість кілограма живої ваги малого поросяти більше 50 гривень, хіба можна не займатися цією галуззю?
А щоб мати додаткові надходження, в
Усті організували ще й два племзаводи – по великій білій породі свиней і чорно-рябій ВРХ. Це сприяє також покращанню генетичного потенціалу стада, росту його продуктивності, відтворенню. У господарстві торік отримали по 94 теляти від ста корів, по 18 поросят від свиноматки. Неабияка заслуга в цьому і техніків штучного осіменіння О.А.
Сича та Н.В. Нижник.
Здавалося б, навантаження повинно вистачити всім. Але це аж ніяк не стало на заваді, щоб ще і великокиріївські землі взяти в оренду. Нібито он які затрати додаються при цьому базовому господарству, насправді ж це не так.
Адже з появою нових знарядь на обробіток полів витрачається значно менше часу. Тож в
Усті прагнуть, щоб ця техніка була ще й завантажена роботою, а додаткові сотні гектарів полів аж ніяк не є проблемою.
Із якісним стрибком у технологіях у рільництві міняються вони і в тваринництві.
Для годівлі поросят, наприклад, ще кілька років тому купили міні-комбікормовий завод, і кормосуміші із застосуванням добавок почали готувати в себе. Більше уваги почали приділяти і балансуванню раціонів по білках для молочного стада. Зокрема, докупляють і застосовують у достатній кількості макуху та соєвий шрот. Це впливає не тільки на продуктивність корів, а й на якість молока.
Переробляється і соя, вирощена в господарстві, але цінова політика не так давно була такою, що тонну макухи можна було взяти за 450 гривень. За таку ж суму реалізовувалося і зерно. Але ефект від застосування соєвого шроту у 2-2,2 раза вищий від згодовування зерна, тож економічна вигода очевидна для того, хто вміє рахувати. Та ще й підвищення жирності молока до базисного дає до 15 відсотків прибутку.
В
Усті також одними з перших застосували екструдер.
І на сьогодні на ньому переробляють сою. Діють також дві установки по виготовленню соєвого молока, при згодовуванні якого мають непогані прирости на телятах.
У цьому селі також дійшли висновку, що пора повертатися і до кормоцехів. Тільки не в такому затратному вигляді, якими вони були. Майбутнє тваринництва без змішування кормів взагалі уявити важко. Як тільки на заміну таким кормоцехам при - йшли багатофункціональні кормороздавачі, які змішують корми при допомозі оператора, який їх роздає, тут же вирішили придбати в господарство. Із зникненням у районі буряківництва довелося відмовитися і від жому.
Перевозити його у такій кількості стало ще й не вигідно.
Тож на заміну більше почали сіяти однорічних трав, закладати більше сінажу. А базовим кормом зимою є силос, хоч більші акценти все-таки почали робитися на сінаж і сіно. Але це вже залежить ще і від кліматичних умов.
Кукурудза на силос хоч і заготовляється, але за спеціальними технологіями. Збирають її сучасним силосо - збиральним комбайном, у якому є спеціальний пристрій, що подрібнює зерно, завдяки чому зростає його засвоюваність. А гібриди кукурудзи на силос підбираються ранньостиглі, щоб у корм потрапляло вже повноцінне зерно. Якість такого силосу з напівсухої маси, зрозуміло, значно покращується.
Щоб спростити заготівлю сіна, купили спеціального преса. Якщо раніше на цій роботі було зайнято до сотні чоловік, то тепер тільки три оператори і два механізатори.
В
Усті прекрасно збереглися силосні і сінажні споруди. А фермські приміщення хоч і не нові, але в належному стані. Та ще й за останні два роки два з них реконструювали, щоб утримувати у них худобу за безприв’язним методом. При цьому до мінімуму було зведено затрати по гноєвидаленню, водопостачанню. Зменшилася і кількість працюючих на їх обслуговуванні.
У свинарстві працюють над тим, щоб обладнати напувалки біля кожної свиноматки. Підійшла черга і до встановлення годівниць за новою технологією, щоб більш раціонально використовувалися корми. Адже одне з основних завдань перед тваринництвом тепер – здешевлення продукції. Вона має бути конкурентоспроможною. Відколи, наприклад, зросла вартість електро - енергії, використовувати її стільки, як раніше, стало недоцільно.
На фермах в
Усті сьогодні мінімальна кількість техніки, завдяки чому домоглися на утримання всього поголів’я витрачати в зимову пору не більше 70 літрів дизельного палива в день. Щоб заощаджувати електроенергію, позупиняли або поміняли всі надміру енергонасичені двигуни.
А от економити на заробітній платі ніхто не ставив за мету. Можна було б, звичайно, зменшити, як це тепер дехто робить, кількість працюючих у господарстві до 105 чоловік – саме такою є їх розрахункова потреба, і завдяки цьому підняти заробітки. Але ще невідомо, чи виграло б від цього працездатне населення села, чи навпаки – програло. Тому кількість робочих місць поки що завелика. Але заробітна плата складається з грошової і з натуральної. У тваринництві при її нарахуванні враховуються і прирости, і надоєне молоко, і фактор збереження поголів’я, і досягнення певної продуктивності тощо. Застосовуються і різні методи стимулювання. На сьогодні ще невідомо, хто більше виграє – той, хто отримує, наприклад, тисячу гривень і більше нічого, чи той, хто у гривнях менше, проте має щось додатково ще і в натуральному вигляді.
І все ж життя вносить і тут свої корективи. Але до них підходять вдумливо і відповідально, навіть коли доводиться когось тимчасово відправляти у центр зайнятості.
Бо вірять, що така ситуація тимчасова, а тих людей, які виробляють продукти харчування, ніколи не повинна здолати криза.
Павло КУШПЕЛА.
вранці -2…-4° 
