З урахуванням положень Конвенції ООН проти корупції, Закон виділив декілька категорій осіб, які можуть бути суб'єктами відповідальності за корупційні правопорушення.
Однією з них - особи, уповноважені на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування. До цієї категорії осіб належать:
Президент України, Голова Верховної Ради України та його заступники, Прем'єр-міністр України, інші члени Кабінету Міністрів України, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор України, Голова Національного банку України, Голова Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим;
державні службовці;
посадові особи місцевого органів місцевого самоврядування;
військові посадові особи Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів військових формувань;
судді Конституційного Суду України, професійні судді, народні засідателі і присяжні;
особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України;
посадові особи і працівники органів прокуратури, дипломатичної служби, митної служби, державної податкової служби;
посадові та службові особи інших органів державної влади.
На цих осіб поширюється найбільша кількість обмежень, встановлених цим та іншими законами України.
Слід звернути увагу, що статус деяких осіб, віднесених до цієї групи визначений Конституцією України і спеціальними законами (Президент України, народні депутати, судді).
Тому питання відповідальності цих осіб за корупційні правопорушення повинні визначатися з урахуванням відповідних норм Конституції України і спеціальних законів.
Окремо Законом виділено категорію осіб, які не відносяться до осіб, уповноважених на виконання функцій держави, але в цілях Закону до них прирівняні. На таких осіб поширюється менша кількість обмежень у порівнянні із особами, уповноваженими на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування, і застосовуються вони до них лише у випадку виконання ними визначених функцій у публічному секторі. До них належать:
члени окружних, територіальних та дільничних виборчих комісій;
керівники громадських організацій, які частково фінансуються з державного чи місцевого бюджету;
посадові особи юридичних осіб публічного права, які одержують заробітну плату за рахунок державного чи місцевого бюджету;
помічники-консультанти народних депутатів України та інших виборних осіб, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але одержують заробітну плату за рахунок державного чи місцевого бюджету;
особи, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги: аудитори, нотаріуси, експерти, оцінювачі, арбітражні керуючі, незалежні посередники чи члени трудового арбітражу під час розгляду колективних трудових спорів, третейські судді, а також у встановлених законом випадках інші особи.
У зв'язку з визнанням державою необхідності боротьби із корупцією у приватному секторі, до категорії осіб, які можуть бути суб'єктами відповідальності за корупційні правопорушення віднесено осіб, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків та осіб, спеціально уповноважених на виконання таких обов'язків в юридичних особах, а також фізичних осіб - підприємців.
Підстави відповідальності суб'єктів зазначених у статті 2 Конвенції ООН, склади правопорушень, за які вони можуть нести відповідальність, визначаються нормами Кримінального кодексу, Кодексу про адміністративні правопорушення, Закону України «Про відповідальність юридичних осіб за корупційні правопорушення».
Нарешті, остання група суб'єктів відповідальності за корупційні правопорушення - юридичні особи. Згідно із Законом України «Про відповідальність юридичних осіб за корупційні правопорушення», юридичні особи несуть відповідальність за вчинення від її імені та в її інтересах керівником такої юридичної особи, її засновником, учасником чи іншою уповноваженою особою самостійно або у співучасті таких злочинів:
- легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;
- комерційний підкуп);
- підкуп особи, яка надає публічні послуги;
- зловживання владою або службовим становищем;
- перевищення влади або службових повноважень;
- одержання хабара;
- пропозиція або давання хабара;
- втручання в діяльність судових органів.
Старший державний виконавець В.А Прудченко
вранці -2…-4° 
