Так, відповідно до статті 1 Водного кодексу України водний об’єкт – це природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт).
Однак, ставок чи річка – це не тільки вода, але й земельна ділянка під водою та прибережна смуга, гідротехнічна споруда (за наявності) – такий собі цілісний комплекс.
Проте передача в користування (оренду) цих «складових» регулюється різними законодавчими актами: води – Водним кодексом України (та за наявності відповідними розпорядженнями голови обласної державної адміністрації); землі – Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі»; гідроспоруди – Законом України «Про оренду державного та комунального майна» та положеннями Цивільного кодексу України.
Так, згідно ст. 51 Водного кодексу України орендодавцями водних об’єктів (води) виступають відповідні державні адміністрації, що стосується земельної ділянки водного фонду, то згідно ст. 122 та пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України залежно від місця розташування вона передається в оренду або відповідним органом місцевого самоврядування, або ж відповідною державною адміністрацією. Гідроспоруда у користування передається власником/балансоутримувачем.
Однак у ході перевірок прокуратурою району встановлено, що часто відповідні відносини щодо користування водним об’єктом належним чином не оформлено.
Зокрема, встановлено, що договори оренди земельних ділянок водного фонду укладено щодо 85 водних об’єктів, однак договори оренди водного об’єкту (води) укладено лише щодо 17 водних об’єктів, тобто лише відносно 20% водних об’єктів, земельні ділянки під яким передано в оренду, – відповідно й відсутнє будьяке надходження коштів за фактичне користування природним ресурсом.
За результатами перевірки прокуратурою району вжито відповідних заходів прокурорського реагування.
Перевірки із цих питань тривають.
Ганна КРУКОВСЬКА, прокурор прокуратури Бершадського району, юрист 3 класу.
вранці -2…-4° 
