«Якщо лікар врятував одну людину, про нього говорять,
якщо він вилікував 10-15 людей, його прославляють.
Але якщо він відвернув захворювання тисяч і тисяч людей,
цього ніхто не оцінить. Адже як оцінити те, що не відбулося?»
О.М.Марзеєв
Перші архівні матеріали про функціонування органів санітарно – епідеміологічного нагляду у Бершадському районі датуються роками війни. В 1941 – 1945 роках при ЦРЛ існував, так званий, інфекційний відділ, до функцій якого входило активне виявлення шляхом проведення подвірних обходів хворих на висипний та черевний тиф, туляремію, дизентерію та інші хвороби, їх лікування, а також спалювання померлих від тифу.
По закінченню війни санепідемвідділом керував Д. І. Федоров, за цей час зареєстровано 15 масових спалахів висипного та зворотнього тифу, через що при Баршадському районному відділі охорони здоров`я додатково було створено 6 бригад для подвірних обходів та санітарної обробки населення. За потребою часу у 1947 році при санепідемвідділі був створений малярійний пункт.
В 1949 році колектив Бершадської районної СЕС відзначений, як кращий серед установ області, а фотографія головного лікаря Г.А. Каца розміщена на фотовиставці МОЗ України у Києві.
З 1950 по 1960 роки санітарно – епідемічний відділ очолював санітарний лікар В.Г. Мамалига, а з 1961 по 1971 – В. О. Лазько.
В зоні обслуговування Бершадської СЕС на той час знаходилося понад 100 тисяч жителів Бершадського, Джулинського, Ольгопільського та Ободівського районів, лише дитячих ясел – садків та шкіл нараховувалось 260 та 104 відповідно.
У 1972 році санепідемвідділ відокремлено від Бершадської ЦРЛ у самостійну структуру – санітарно – епідеміологічну станцію. З цього року по 1999 –й рік головним лікарем працював Ф. М. Панасик, після нього по 2007 рік - П. Б. Куценко. Сьогодні колектив профілактиків очолює Н. І. Губко – головний державний санітарний лікар району.
«За даними оперативної системи «Санепідситуація на об`єктах підвищеного епідемічного ризику», в поточному році співробітниками Бершадської СЕС проведено 897 обстежень, понад 18 тисяч бактеріологічних та 7 тисяч санітарно – хімічних досліджень, - каже Н. Губко. - Порушення санітарного законодавства реєструвались на кожному третьому об`єкті. Зокрема, їх зафіксовано на 57% у харчовій промисловості, 40% у дитячих закладах, у 26% водопровідних споруд, тощо. Майже 4% проб харчових продуктів, 3,5% водопровідної та 12% колодязної води не відповідають санітарним вимогам за бактеріологічними та хімічними показниками. В усіх випадках виявлених порушень застосовані адекватні до ситуації заходи: припинялась експлуатація 95 % об`єктів, знято з реалізації 400 кг недоброякісних харчових продуктів, на порушників санітарного законодавства накладено 607 штрафів на суму 71165 грн., які повернуті у районний та місцевий бюджет.
Наслідком належного виконання кожним працівником своїх функціональних обов`язків вважаю зайняте третє місце серед санепідустанов області за підсумками діяльності минулого року та лідируючі позиції в році поточному… Також можу з впевненістю сказати, що у нашому колективі працюють професіонали. Упевнена, що так буде і надалі, а роль і престижність професії гігієніста та епідеміолога будуть зростати разом з розвитком санітарно –епідеміологічної служби».
вранці -2…-4° 
