Головний ідеолог проекту Наталя Дудник (на знімку праворуч) із донечкою Мариною, своєю незамінною помічницею. Фото Руслана ХРАНОВСЬКОГО.
I ось наприкінці червня цього року, зовсім несподівано для багатьох, з’явилася реклама, в якій йшлося про те, що 2-3 липня у парку на «Антальці» проводитиметься еко-фестиваль «О.Б.РІ. Й». Це був громадський проект, який закликав прийти у це мальовниче місце всіх. У програмі відпочинку пропонувалися ігри, еко-квести, дитячий майданчик, гончарство, релаксйога, боді-арт, екосмаколики, сувеніри, українське плетіння, файєр-шоу, свято Холлі, ярмарок. Гостям пропонувалося відвідати майстер-класи, тренінги: «Обрядовий хліб – дар Божий», «Солодощі без цукру», «Українське гончарство», «Петриківський розпис», «Освіта для ощадливих домогосподарств», «Розпис пряників», «Арттерапія», «Хатха-йога». Пропонувався відпочинок під живу музику – у програмі були виступи гуртів та виконавців із Кіровограда, Козятина, Вінниці, Дрогобича, Луцька, Львова, і, звичайно ж, Бершаді. На фестивалі можна було подивитися на відкритому повітрі трансляцію футбольного чемпіонату, покатати діток на одноконці, просто поспілкуватися під чарівну гітарну музику. Такого дійства, яке тут відбувалося минулої суботи і неділі, у районі ще не було. Ост рів-парк «Анталька» перетворився, по суті, на ціле екомістечко.
Важко словами передати ту атмосферу, яка тут панувала.
Дуже справедливо було б назвати другим днем народження цього парку, днем відкриття його для відвідувачів заново після багаторічної перерви.
Найбільше вражали обсяги виконаних на «Антальці» робіт. З боку електротехнічного заводу вирівняна дорога-під’їзд. Щоб не створювати незручностей жителям Флорино, під’їзд до парку з боку цього села завбачливо перекрили.
Усім, хто переходив через металевий місточок на територію парку, дівчатка-волонтери ввічливо пропонували розписану по годинах програму заходів еко-культурного фестивалю, а також пов’язували руку однією кольоровою стрічкою. По кількості цих стрічок вирішили підрахувати кількість відвідувачів. А їх у парку, за попередніми даними організаторів, тільки в суботу було більше двох тисяч.
Не впізнати було центральну алею. Територія прибрана, доглянута, обабіч алеї встановили лавочки для відпочинку.
Для бажаючих відпочити у парковій прохолоді в екзотичний спосіб розкладено тюки соломи, на яких навіть можна було полежати (дехто так і робив). Біля сцени сидіння для глядачів були обладнані також оригінально – із дерев’яних піддонів, вкритих брезентовими матрацами з соломою. Територію було освітлено, встановлені бетонні кільця для сміття. За порядком пильно стежили працівники поліції і громадські активісти. Чергувала швидка допомога.
Чиїми ж зусиллями все робилося, хто організовував це свято?
Прізвища та ініціали спонсорів, благодійників написані на щитах, встановлених у видних місцях. Але не менш цікаво було дізнатися про конкретних виконавців робіт.
Найперше – про Наталю Дудник, як головного натхненника й ідеолога цієї програми.
відгукувалися про неї всі, як про справжню чарівницю. Марія Запорожець, наприклад, розповідала про неї, як про запальну, переповнену ідеями людину, завжди готову втілювати все задумане в життя. А щоб цього досягнути, вона звернулася по допомогу навіть не до влади, а до громадських активістів. І ті вирішили допомогти. Розповідають, що були дні, коли активісти Анатолій Козоріз, Віктор Медвідь, Володимир Смерека, Євген Трохименко власними руками виривали бур’яни поблизу місця, де мала бути сцена. Наталя Леонідівна приходила наводити порядок у цьому парку з дітьми та школярами. Коли робочих рук не вистачало, наймали людей із центру зайнятості, роботу яких оплачував Віктор Маланчук.
Найбільший внесок, на думку Марії Запорожець, зробили Євген Трохименко, Анатолій Козоріз, Віктор Маланчук.
Неабияка проблема постала із забезпеченням апаратурою для живого звуку. Але підприємці, залучивши до благодійництва ще і своїх друзів, справилися і з цим.
Передували проведенню фестивалю три місяці дуже напруженої праці.
Наталя Дудник розповіла про себе, що родом із Козятинщини, і що вона завжди там, де велить бути їй Господь.
Нині працює керівником центру розвитку дитини у Бершадській ЗОШ №3. Її душа переповнена ідеями єднання.
А єднання, за її словами, це дуже велика сила. Саме об’єднавши зусилля, зуміли підготувати цей еко-фестиваль. Абревіатура «О.Б.РІ.Й.», за її словами, означає «Оберігай барвистий рідний край».
А ще вона розповіла, що з самого початку разом із громадськими активістами вони поставили за мету продовжити справу учасників АТО.
Тільки воїни обороняють країну, а тут, якщо будемо єднуватися, починати з наведення порядку, теж примножуватимемо її міць. Особисто вона рада, що паростки цього єднання вже дають свої результати у становленні громади.
Вона вважає: зміни на «Антальці» – праця дуже великої кількості людей, які повірили в ідею єднання у досягненні мети.
Щоб діти, які виросли на цій землі, залишилися жити в Україні, треба, щоб їхнє дитинство було цікавим. І вона все робить для цього.
Флоринський сільський голова Сергій Рожкевич особисто брав участь у наведенні порядку. Дякував також за допомогу спонсорам. Сільська громада теж допомагала матеріально і робочою силою.
Відпочиваючі у ці дні, завдяки сприянню ще одного з підприємців Олександра Гончарука, мали також де покупатися. Були шашлики, прохолодні напої, морозиво. Не вистачало у ці дні лише транспорту для перевезення людей з міста, все-таки далекувато йти у цей парк.
Хоч і не тривалим, проте яскравим було відкриття фестивалю і парку – у церемонії взяли участь громадські активісти і священик Української Православної Церкви Київського Патріархату отець Ростислав Процанін. Право відкрити свято і парк було надано Наталі Дудник, яка висловила надію, що подібні заходи віднині тут проводитимуться щороку.
До пізньої ночі линули музика з цього парку і гомін відпочиваючих.
Якби всі жителі міста та району у такий же спосіб взялися за наведення порядку навколо себе, вся наша Бершадщина теж могла б дуже швидко стати набагато кращою.
Павло КУШПЕЛА.