Теги

Одна з найстрашніших сторінок українського народу – голодомор 1932-1933 і 1946-1947 років. Ця трагедія не обминула і моє село. До 1932-го у нас проживало більше чотирьох тисяч населення, з голоду загинула третина. Впродовж останніх років я збирав і вивчав свідчення старших за мене односельчан, які пережили те лихоліття. Тоді вони були десяти-двадцятилітніми. Серед свідків 99-річна Ганна... читати далі ...»

Про жахливі дні 1932-33 років нам нагадують лише страшні статистичні дані на пожовклих папірцях і спогади вже зовсім стареньких очевидців. Їх залишилося мало, та їхні слова – це історія, яку не варто забувати. Архіви свідчать: в українському селі у першій половині 1932 р. існували не просто продовольчі труднощі, а лютував справжній голод. Приречені хлібороби з надією чекали врожаю. Та... читати далі ...»

Бершадь від самого початку свого існування тривалий час була однією із стратегічних фортець на наших південних рубежах. Така її роль збереглася й після встановлення в Україні польської влади в 1569 році. Саме в ті часи, разом з поляками, з’явилися в нашому краї євреї. Вони сповідували іудаїзм, говорили на мові ідиш, близької до німецької мови, а за своїм соціальним статусом були досвідченими... читати далі ...»

Село Поташня на Поділлі, Бершадського району, Вінницької області, рошташоване за 8 км. від райцентру на підвищенній, відносній рівнині, оточене зі сходу, півночі і заходу густим, мальовничим лісом. Поташня виникла у І-й половині 18-го століття, близько 1704 року, принаймні так свідчать писемні джерела. Спочатку поселення називалося Антонівкою, від імені першого поселенця. Сучасна назва... читати далі ...»

Цей День щорічно відзначається в Україні в четверту суботу листопада. Президент України, підтримавши ініціативу громадських організацій, міністерства культури і мистецтв, Державного комітету у справах релігій, Державного комітету телебачення і радіомовлення, ухвалив встановити в країні День пам’яті жертв голодомору і політичних репресій. Заходи, присвячені цьому дню, щорічно проходять в... читати далі ...»

У виданні « Історія міст і сіл УРСР. Вінницька область» Харків. 1972 р. про наше село записано: Серебрія — село, центр сільської Ради. Віддаль до районного центру — 44 км, до найближчої залізничної станції Удич — 12 км. Населення — 937 чоловік. Сільській Раді підпорядковане і село Березівка. В селі розташована центральна садиба колгоспу «Зоря комунізму». В господарстві... читати далі ...»

  На території сучасного села до ХІІІ століття існувало містечко Копистирин, яке було зруйноване під час монголо-татарської навали. Назва "Лісниче" - від дрімучих лісів, що колись підступали до самого села.   За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст. За адмін.поділом 19 ст. Ольгопільський повіт 19 ст. За адмін.поділом 20 ст. Бершадський район   Лъсниче... читати далі ...»

Вважається, що село виникло в Х/ІІ столітті. Назва, можливо, походить від прізвища "Манченко" - дуже поширеного в селі. За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст. За адмін.поділом 19 ст. Ольгопільський повіт 19 ст. За адмін.поділом 20 ст. Бершадський район Маньковка с.—расположено на равнині при р. Бугѣ и прорезывается прудомѣ; разстояніе отѣ ж.-д. ст.... читати далі ...»

Вважалося, що село відоме ще з Х/ІІІ століття, а походження назви докінця не вияснене. Однак вважають, що походить вона від слова "підківка" (можливо, вулиці були розміщені у формі підкови) За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст. За адмін.поділом 19 ст. Ольгопільський повіт 19 ст. За адмін.поділом 20 ст. Бершадський район П'ятківка — село, центр сільської Ради»... читати далі ...»

Про народний театр у селі Флорино я не раз чув від Бориса Гавриловича Гребенюка, який довгий час працював інструктором райвиконкому, і від його сина – Володимира, нині адміністратора апарату райдержадміністрації і паралельно – курінного отамана громадської організації «Бершадська козацька сотня». Володимир Борисович – людина активна, ерудована, цікавиться історією рідного... читати далі ...»

– так називається нова книга відомого краєзнавця, педагога, члена Національної спілки журналістів України Григорія Погончика. Підзаголовок до загальної назви такий – «Михайлівка, Романівка, Якубівка: історія та долі». Майже півтисячі сторінок альбомного формату присвячено людям, минулому і сучасному Михайлівки (до її складу зараз входить Якубівка) та бригадної Романівки Книгу, поза... читати далі ...»