Медвідь Левко Іванович


ЯК ЛЕВКО СТАВ ЛЕВОМ

Село Чорна Гребля, нині Бершадського району на Вінничині, невелика річка Удич, безкрайні поля. Тут, у хаті із земляною підлогою, в небагатій селянській сім’ї Івана Васильовича Медведя, колишнього солдата російсько-японської війни, в тому далекому червні й народився маленький Левко. Власне, в дитинстві і юності його звали саме так, та й сам він, який говорив переважно українською, віддавав у спілкуванні перевагу цьому імені. Але одного разу, при отриманні паспорта, йому відрізали — будеш не Левко, а Лев.

Пас корів, працював із мамою на панських бурякових плантаціях; закінчивши початкову школу, став підручним слюсаря, а потім слюсарем на цукровому заводі у Красноселках. Мав славу грамотного підлітка, рано приохотився до читання, адже старший брат, за військові заслуги батька прийнятий до педагогічного училища, став сільським вчителем, і книги в домі були у пошані. Революцію прийняв усім серцем, і у сімнадцять, юним комсомольцем, його обрали секретарем сільської ради. А в 1923 році Левка направляють на підготовчі курси при організованому у Вінниці хіміко-фармакологічному інституті, і незабаром він стає студентом. Живий, активний, доброзичливий характер, природні винахідливість і розум якось відразу виділяють його. Збереглася фотографія учасників з’їзду пролетстуду — основного студентського об’єднання тих часів у Москві. Серед його делегатів і зовсім юний Медведь.

І ось перший у його сходженні інститут закінчено. Медведь керує аптекоуправлінням, а згодом міським відділом охорони здоров’я у Вінниці й одночасно читає лекції у знову організованому в «цукровій столиці» за його активного сприяння медичному інституті. Напевно, він міг би стати у цих стінах наймолодшим його доцентом або професором, однак Медведя відряджають до Жмеринки як завідувача агітмасового відділу райкому. А потім, мабуть, на щастя для суспільства, його партійна кар’єра припиняється, і знову слідує медичне призначення — Льву Івановичу доручають очолити Дніпровський водний відділ охорони здоров’я. Йому ще немає й тридцяти, і саме тоді з’являється думка — треба обов’язково закінчити медичний інститут. Адже не можна бути головним лікарем великої ріки, не будучи, по суті, лікарем.

І знову службовий поворот. Л. Медведя призначено завідуючим Київським обласним відділом охорони здоров’я, причому область тоді була значно більша, ніж зараз. Саме в цей період, в середині тридцятих років, по всій країні знаходить підтримку чудова ініціатива охорони здоров’я Київщини — створити в селах колгоспні пологові будинки.

— Сталося це, власне, з почину молодої фельдшерки-акушерки в селі Сербо-Слобідка на нинішній Житомирщині комсомолки Надії Ковальчук, яка організувала тут хату-родильню, — згадував Лев Іванович. — Я приїхав познайомитися з почином. Все було обладнано за останнім словом науки. Але Ковальчук трималася насторожено, і я раптом зрозумів: вона побоюється, що родильню закриють, адже існували районні пологові будинки. А тим часом, це була чудова знахідка, підмога материнству на селі. Вона набула поширення, в тому числі, і з моєї легкої руки…


Сторінки:
6 5 4 3 2 1
Дивіться також в розділі  Персоналії Бершадці
»  Художник-живописець, педагог, письменник. Явл’яється автором оригінальних художніх творів живопису, рисунку, графіки, пластики... які знаходяться в збірках, гале-реях і музеях різних країн світу: України, Словаччини, Чехії, Польщі, Білорусії,...
»  Кандидат сільськогосподарських наук, професор кафедри селекції і насінництва Вінницького державного аграрного університету. Народився 6 січня 1952 р. у с. Кидрасівка. Освіта вища. Закінчив Уманський сільськогосподарський інститут у 1981 р....
»  Шлях у велику науку у братів Леоніда та Миколи Тузенків почався у школі рідного села.
»  Директор департаменту митної варти та організації боротьби з порушеннями митного законодавства Державної митної служби  України.   Випускник 1998 р.
»  Фартушняк Анатолій Дем`янович
»  Шевчук Федір Харитонович
»  Годованець Ганна Дмитрівна
»  Медвідь Левко Іванович
»  Роїк Віра Сергіївна
»  Скеля-Студецький Микола Миколайович
Всі статті розділу Персоналії Бершадці »
Цікаві фото
6 фото   
2 фото   
3 фото   
2 фото   
Всі фотогалереї »
Ми - пам’ятаємо - «Книга Пам’яті України» / Баланівка
Макогін Роман Денисович (1888) 1888 р., українець, селянин. Мобілізований в 1941 р. Рядовий. Загинув 00.05.44.

З історії Бершаді
Радянські люди і в умовах жорстокого терору чинили фашистським окупантам опір. Для організації боротьби райком КП(б)У залишив на тимчасово окупованій території комуніста О. Р. Пилипчука, який вже в серпні 1941 року організував першу в районі підпільну групу, а в листопаді того ж року разом з Я. Ш. Талісом створив підпільну групу в м. Бершаді. В грудні виникла підпільна група з робітників та... Читати далі »


Якщо Ви виявили помилку, виділіть текст з помилкою та натисніть Ctrl+Enter щоб повідомити про це редакцію

Останні новини
Може бути цікаво

Медвідь Левко Іванович - Бершадчани - наші видатні земляки. Знай наших - www.bershad.ua
Користувачі OnLine: 
Бершадщина  | Форуми  | Сторінками історії  | Літературна Бершадь  | Фотогалереї  | Новини  | Довідники  | Визначні місця  | У нас в гостях!  | Прогноз погоди в Бершаді  | Телефонні довідники