ФОРПОСТ ТОКСИКОЛОГІЇ
Кілька місяців для нього не знаходилося у Києві посади, а вакансії, як відповідали Льву Івановичу, є тільки на периферії. Йому сорок сім років… Нарешті Медведя призначають директором Інституту гігієни праці і професійних захворювань — того самого, де проходив його науковий старт. У приміщенні колишньої приватної клініки по вул. Чкалова, де помер після замаху Столипін, Лев Іванович розгортає принципово новий плацдарм медицини праці, простертий і в промисловість, і в сільське господарство. Такий периметр не випадковий — будучи міністром, Медведь, займаючись найбільш невідкладним в охороні здоров’я, склав, нібито для себе, і каталог «больових точок», що також вимагають нехай і не швидкої допомоги, однак проінформованої державної уваги. В індустрії йшлося про пом’якшення негативних впливів на здоров’ї робочих несприятливих умов праці в гарячих цехах, на шахтах і рудниках, а також при електрозварюванні, на полях — гігієнічної оптимізації нових сільськогосподарських машин і одночасно регламентації використання гербіцидів. Бо пестицидний бум у світі вже почався. Разом із тим, «зелена революція», і Лев Іванович, можливо, передбачав це проникливіше за всіх, обіцяла й гіркі плоди.
Що ж, і ці роки — новий роман про життя. Але сміливо охоплюючи проникливим баченням дійсно авангардні позиції профілактичної медицини у сфері промислової техніки як такої, Лев Іванович все більше зосереджується на найбільш гострому і насущному, нехай зовні і потаємному у регістрах наукових основ гігієнічної профілактики — попереджувальному протистоянню негативним сторонам хімічної експансії і, передусім, планетарному наступу пестицидів. Так, ще в рамках Інституту гігієни праці починає працювати Всесоюзний комітет з гігієнічної регламентації отрутохімікатів. А в 1964 році з ініціативи Льва Івановича у Києві організується установа найвищого наукового класу, що не має світових прецедентів, — Інститут гігієни і токсикології пестицидів, полімерів і пластичних мас, цього разу всесоюзного масштабу. У 1969 році Л. Медведя обирають дійсним членом АМН СРСР
~
КНИГА ПРО ВЧИТЕЛЯ
…Живописне Голосієве, звідки гітлерівці рвалися до серця України. В інститутських корпусах на вулиці Героїв Оборони, споруджених за планами Льва Івановича, з науковим передбаченням сьогоднішнього дня, він пропрацював вісімнадцять років. Тепер форпост сучасної токсикології носить його ім’я. А рівень експертних можливостей абсолютно інший.
Готуючись до столітнього ювілею вчителя, найближчі учні Льва Івановича академіки Юрій Кундієв та Ісаак Трахтенберг вирішили: найкращим вінком йому повинна стати книга спогадів. Ідея була чудовою, але, думалося, це — непідйомна ноша. Адже людей, які добре знали Медведя, здавалося, залишилося так мало. І раптом з’ясувалося — у Льва Івановича залишилися вірні шанувальники. На прохання відтворити моменти зустрічей із ним відгукнулося більше шістдесяти його сучасників. Днями мемуари про людину, яка так і не встигла написати їх, побачили світ. І хлопчик із безвісної Чорної Греблі зробив крок у нове століття.
вранці -2…-4° 
