Справжнє бойове хрещення пройшла, будучи вчителькою математики. Свою людську доброту вона уміло поєднала з суворою вимогливістю, благородством душі та вмінням проникати у духовний світ особистості.
Як і колись, сьогодні вона щоденно поспішає до храму рідної їй Баланівської школи. Уроки вчительки люблю найбільше, хоча вони є важкими, але я їх чекаю з особливим нетерпінням. Вимоглива і справедлива, тактовна і добра, врівноважена і порядна, Лідія Іванівна постійно окрилює нас, вселяє віру в невичерпні людські можливості. Своїм зовнішнім виглядом, настроєм, тоном налаштовує клас на оптимістичний лад.
А для успішного проведення уроку застосовує все: бездоганне знання предмета, мовне багатство, досвід, міміку, інтонацію. Та все це ніщо у порівнянні зі ставленням до учнів, що є основою процесу навчання.
– Намагаюсь бути об’єктивною в оцінці знань школярів, ніколи не принижую їхню гідність, всіляко заохочую. Вважаю, що урок повинен бути піднесено-радісним, приносити задоволення, – ділиться досвідом Лідія Іванівна.
Мудра вчителька вчить нас, а не повчає. У неї є щось таке, що відрізняє від інших учителів. З цим, мабуть, потрібно народитися. Лідія Іванівна щедро ділиться досвідом своєї роботи серед колег, завжди прийде на допомогу, порадить молодим учителям, проведе відкритий урок.
Вона завжди шукає найбільш ефективні форми роботи на уроці, працює над розвитком пізнавальних інтересів і здібностей учня.
Тому і досягає високої результативності своєї праці. Невипадково вихованці Лідії Іванівни стали хорошими людьми, професіоналами своєї справи. Людмила Скакун, Галина Пасенчук, Ганна Гуртова і багато інших обрали професію учителя. Брати Тузенки стали переможцями Міжнародного конкурсу з розв’язування логічних задач у Франції, Віктор Поліщук – працівник податкової інспекції, Михайло Розводюк – кандидат технічних наук Вінницького НТУ.
Цей перелік можна було б продовжувати й надалі. Та найважливіше те, що колишні учні Лідії Іванівни не забувають дороги до рідної школи, пам’ятають настанови улюбленої вчительки. Ось кілька промовистих рядків з твору колишньої її вихованки, тепер вже викладача правознавства Вінницького інституту економіки Галини Дмитрівни Пасенчук: «За роки навчання у школі я спостерігала за її життєвою позицією. Вона не тільки прекрасний педагог, яка на початку нашого шкільного життя змогла віднайти ті слова, що дали нам поштовх для успішного опанування шкільної науки, але й навчила перших «азів» життєвої мудрості».
Минають і мої шкільні роки. Я також з любов’ю і вдячністю згадуватиму Лідію Іванівну – вимогливого, по-батьківськи доброго і справедливого наставника. Глибоко переконана, що у її серці ніколи не згасне вогник відданості своєму покликанню.
Світлана ПІДЛУБНА, випускниця Баланівської ЗОШ І-ІІІ ступенів.
вранці -2…-4° 
