Спогади

Невблаганна смерть зупинила серце Олександра Степановича Слишова – прекрасної і авторитетної людини, відомого керівника і вмілого організатора, справжнього патріота нашого краю.Його здібності і талант особливо розкрилися на посаді керуючого Джулинським відділенням "Сільгосптехніки", заступника голови районної ради та начальника райоб’єднання "Агрохім", яке очолював з початку... читати далі ...»

Я далекий від думки іронізувати над періодом радянської доби. Хоча виховувались ми на півправді, досі залишаюсь прихильником правди, стверджуючи, що у тому недалекому минулому доброго і позитивного було значно більше. Та штрихом із минувшини хочу розповісти читачам невигадану історію, яка трапилась в районі на початку 70-х. Після того, як хулігани порізали кілька портретів на алеї... читати далі ...»

Чимало бершадців знають про мальовничі місця, кам’яні пороги на річці Південний Буг у Шумилово, куди на відпочинок влітку з’їжджаються люди не тільки з району, а навіть й з інших місць. Доповнює цей неповторний краєвид двоповерхова кам’яна будівля старого водяного млина, яку невідомі майстри спорудили так, що простоїть вона, мабуть, ще не одне століття.Самого млина у ній, звичайно, давно вже... читати далі ...»

Андрій Гаврилович Коченко, інвалід першої групи, учасник бойових дій в Великій Вітчизняній війні, бойове хрещення отримав під Ясами. Згодом молодих бійців відправили на Урал, де наш земляк навчався, служив старшиною роти управління окремого дорожньо-експлуатаційного батальйону. Після перемоги над Японією А.Г. Коченка направили у Болгарію. Всього ж Андрій Гаврилович відслужив сім років і три... читати далі ...»

Цю історію розповів мені підполковник у відставці, який майже тридцять років прослужив у Радянській Армії, голова районної ради ветеранів війни і праці Володимир Максимович Крамар. Свого часу він, уродженець села Білий Камінь Чечельницького району, обрав професію військового і поміняв протягом служби немало гарнізонів. А в середині вісімдесятих років був військовим комісаром у невеликому... читати далі ...»

Сімдесят п'ять років тому український народ став жертвою неймовірно страшного злочину – Голодомору. Трагедія, організована державою, у 1932-1933 роках, за підрахунками, забрала життя від 7 до 10 мільйонів українців, серед яких третина – діти. Радянська влада свідомо занижувала її масштаби. Наше покоління має спокутувати своє безпам'ятство і незнання (хай навіть і не зумисне) всієї правди про... читати далі ...»

сказав знахар матері. Але він повернувся з війни Ця історія на перший погляд видасться неймовірною. Але все це трапилося з моїм дядьком насправді. … Андрійко ріс кмітливим і допитливим хлопчиком, добре навчався в школі. Ледь встиг закінчити школу, як почалася війна. Немало довелося пройти фронтових доріг, тривалий час ворожі кулі обминали його. Та в бою під Ясами був важко поранений у... читати далі ...»

Ця моя оповідка, на перший погляд, є кумедною, але, разом з тим, вона з присмаком трагічного відтінку. Було це майже сімдесят років тому, а розповів цю історію мені батько, коли я вже був дорослим. Під час репресій у 1938 році за наклепницьким доносом (це явище тоді було досить розповсюдженим) на Рівненщині засудили з ганебним тавром "ворога народу" його молодшого брата. Батько тоді працював на... читати далі ...»

Про голодомор я розпитав свою прабабусю Христину Филимонівну Фартушняк, 1920 року народження. Ось про що вона мені розповіла. – Це були дуже страшні роки. У селі щодня хоронили десятками людей. Кожного дня по вулицях проїжджала підвода, на яку виносили з хат мертвих, були навіть випадки, коли на віз виносили з хати ще живих, але вже зовсім безнадійних людей (щоб до кінця дня не вертатись... читати далі ...»

Справді кумедна подія сталася в нашому місті багато років тому. Тоді теж проводилися місячники і двомісячники по благоустрою населених пунктів. Та ставлення до цих заходів було далеко не в усіх однакове. Ось і захотілося розповісти читачам про підсумки одного з оглядів підприємств і організацій, розташованих в нашому райцентрі. Як завжди, одним керівникам дякували за гарно облаштовані... читати далі ...»