Від батька він успадкував старанність, працьовитість, уміння долати труднощі, працювати з людьми, шанувати їх і допомагати, а від матері Надії Митрофанівни – скромність, людяність і доброту.
Сашко закінчив Серединську школу із золотою медаллю, вступив до Української сільськогосподарської академії (Вінницький філіал), став ученим агрономом. Під час канікул працював помічником комбайнера, комбайнером. Після вишу трудився головним агрономом у Бирлівці.
Роботі віддавався сповна. Тож не дивно, що дуже швидко заслужив повагу й авторитет у жителів села, керівників господарства та району. За направленням Міністерства сільського господарства проходив виробниче стажування у Німеччині.
Не по літах мудрий і відповідальний, він у 2003 році захистив дисертацію, став кандидатом наук.
Поворотним у долі О.Ф. Кавуна став червень 1999 року, коли на загальних зборах працівники серединського господарства обрали його керівником. Це була органічна передача хліборобської естафети від батька до сина. Трудівники «Прогресу» не помилилися, коли виявили довір’я ще молодому фахівцеві. Йшов йому тоді лише 32-ий рік. Але стаж мав чималий – дев’ять років та ще й два роки армійської служби.
Олександр Федорович постійно працює над зміцненням матеріально-технічної бази господарства, постійно запроваджує новітні технології, рівняючись на світові стандарти. Сучасна техніка дозволяє дуже швидко та якісно проводити усі роботи. Працівників нині не дуже багато – лише п’ятдесят. А от пайовиків, які постійно отримують відповідні натуральні чи грошові виплати, – 720.
Постійно дбають тут про соціально-культурний розвиток села. Керівник вважає це одним із своїх головних пріоритетів як депутат районної ради (обирають його з 2003 року).
За його ініціативи розроблена і діє програма «ТОВ «Прогрес» – рідному селу». Серединка – перше село в районі та одне з трьох в області, де провели реконструкцію електромережі. Це дуже допомогло поліпшити побут жителів, які почали опалювати свої домівки, а по вулицях села проведено освітлення. Незважаючи на нелегкий час, у 2014 році в Серединку прийшов природний газ.
Значна увага приділяється ремонту доріг.
А в школі з’явилися мультимедійна дошка, музичний центр, вікна замінено на металопластикові, є плазмові телевізори. Облаштовано спортивний майданчик. Поліпшилося харчування учнів і вихованців дитсадка «Сонечко».
ТОВ «Прогрес» постійно надає допомогу технікою, коштами, пальним, продуктами нашим воїнам у зону АТО.
Нині семеро юнаків і дівчат за рахунок господарства навчаються у вишах.
Товариство допомагає у виданні книг місцевих авторів.
Зокрема, вийшла книга Майї Пирогової-Корнійчук про її тата, серединчанина Максима Корнійчука, учасника підпільного і партизанського руху, пам’ятник якому встановлено у центрі села.
На місцевому цвинтарі увагу привертає пам’ятник славному землякові, письменникові Василеві Думанському. З 2000 року кращому громадському кореспондентові ра - йонної газети щороку вручається премія його імені. Це спільний проект ТОВ «Прогрес» і редакції «Бершадського краю».
У визначені дні із Серединки через навколишні села у райцентр і назад курсує автобус, що дуже зручно для людей. Це також за сприяння товариства.
Олександр Кавун – дуже шанована людина в селі, районі, області. Відзначений багатьма нагородами, зокрема, знаком облдержадміністрації та облради «За вагомий внесок у розвиток Вінниччини», благословенними грамотами за жертовне служіння перед церквою.
Краса і велич цього мудрого і доброзичливого керівника – глибока та чиста душа. Відвертий, справедливий, скромний, небагатослівний, він не любить хвалитися своїми досягненнями. Його слова ніколи не розходяться зі справами, а будні (і свята також!) наповнені постійною турботою про роботу, односельчан, рідних, друзів, усіх людей.
Олександр Федорович – не тільки вмілий керівник, меценат, добродушна і щира людина, а й турботливий, уважний чоловік, люблячий батько. Разом із дружиною Катериною Іванівною, яка працює землевпорядником Серединської сільської ради, гарно виховали двох донечок – Ірину та Олену, які зараз навчаються в Київському національному університеті ім. Т.Г. Шевченка. Вони такі ж працьовиті, старанні, як і батьки.
Одним із своїх найголовніших завдань нині Олександр Федорович вважає збереження землі для людей. Він переконливо стверджує: «Не можна допустити, щоб на нашій родючій землі господарювали не ті люди, які на ній живуть споконвіку».
О.Ф. Кавун, як справжня творча і неспокійна натура, постійно перебуває в пошуку, має безліч цікавих ідей. Доброти, уваги, турботи у нього вистачає на всіх. І люди відгукуються про нього найкращими словами, дякуючи за співчутливість, людяність, професіоналізм.
У ці дні земляки щиро вітають Олександра Федоровича, зичать йому міцного здоров’я, щасливої долі, творчої наснаги, щедрих врожаїв, миру!
Вікторія ГОНЧАР, ветеран педагогічної праці, лауреат премії імені Василя Думанського 2017 року.