Не вгледіла, як пролетіли дзвінкоголосі шкільні роки.
Наступив час вибирати самостійну життєву стежину.
Була на різних роботах та найбільше сельчани і гості Михайлівки знали Марусю, як продавця магазину та листоношу. Останній із названих робіт віддала дванадцять років. У селі про неї говорили шанобливо «наша Маруся», бо ж ставилася до людей з повагою, навіть у скрутні, напружені моменти вміла «злагоджувати» все. А ще у вільний від роботи час Марію Лісовенко часто бачили у людей похилого віку. Вона за велінням серця допомагала одиноким, престарілим, важкохворим на присадибних ділянках, прибирати у домі, варити їсти, прати одяг.
Цим заслужила в михайлівчан ще більшу повагу.
Дізнався про благородні справи Марії Лісовенко і тодішній керівник місцевого сільгосппідприємства Михайло Іванович Кольченко.
Звернувся до жінки з проханням: «Маріє Никифорівно, моєму батькові уже під дев’яносто літ. Зрозуміло, що він потребує належного догляду».
Колишній фронтовик-орденоносець, лісник з багаторічним стажем роботи Іван Архипович Кольченко, з появою в домі тендітної, працьовитої жінки, відчув затишок, певний спокій, життєву рівновагу. За це він та вся його велика родина були вдячні Марії Никифорівні.
Після того у Бершаді обходила Бориса Ісаковича Зеленецького. У минулому чудового педагога, який пристрасно займався бджолярством. Рідні його та сусіди не шкодували теплих слів на адресу Лісовенко за її старанну працю.
Тепер жінка доглядає 76річну Ганну Дем’янівну Гоцуляк. Як завжди, Марія Никифорівна старанна в роботі, знає у цьому лад. «Без Маріїної турботи мені б одній не обійтися, – зізнається Ганна Дем’янівна. – Вона додає здоров’я, життєвої впевненості. Нехай Бог сприяє їй у всіх добрих справах».
Разом із тим Марія Никифорівна не приховує і власні проблеми, адже літа на зиму повертають і сили починають здавати. Щоб легше було справлятися з обов’язками, залучає до роботи доньку Лесю. Вона у Марії права рука, не підводить ніде і ніколи.
Ця розповідь про Марію Лісовенко – лише кілька невеличких штрихів з її повсякденного вирію життя.
На протидію усім труднощам і негараздам вона не залишає в біді усіх тих, хто потребує допомоги та догляду. Її, на перший погляд, непримітна праця, така необхідна, неоціненна. Турбуючись про згадану категорію людей, Марія Никифорівна цим самим додає їм здоров’я, продовжує життєвий лік.
Анатолій СМЕРЕКОВИЙ, м. Бершадь.
вранці -2…-4° 
