Школа жила повноцінним життям як у першій, так і в другій половині дня. Посправжньому працювали предметні гуртки, колективи художньої самодіяльності, духовий оркестр.
І про школу, і про вчителів – найкращі спогади.
Постать сільського вчителя завжди була особливою. Він, незважаючи на свої індивідуально-психологічні особливості, мав швидко адаптуватись до умов діяльності в сільській місцевості. Як свідчать результати спеціальних досліджень фахівців із комунікативних процесів, спілкування сільських мешканців має сусідський характер: у селі вітаються з кожним, спостерігається високий рівень психологічної та діяльнісної взаємодії; властивий колективний характер і масовість проведення сімейних свят й офіційних урочистостей.
Як у такому соціумі жити й працювати шкільному вчителеві? Долучитись до такого способу життя. Інакшого – не дано.
Пригадую, з огляду на описане вище, нашого вчителя української мови та літератури Тетяну Єрмолаївну Золотарьову (Цюнь). Шкода, що вже рік, як її немає з нами, як вона своєю приязною посмішкою не розпочинає урочисті ювілейні зустрічі випускників школи.
Відкритість у спілкуванні, як згадують колишні її учні В.О. Коваленко, В.О. Сопун, В.А. Барська, Р.В. Чернега, була провідною рисою цього педагога. Вона виявлялась у простоті взаємин із дітьми, підлітками, дорослими. Тетяна Єрмолаївна могла просто запросити вчорашніх одинадцятикласників до своєї господи, пригостити їх, показати домашню бібліотеку, розпитати про плани на майбутнє, застерегти від необачних кроків.
Відкритість у вчителя поєднувалась з її людяністю, що особливо була відчутною під час її супроводу на екскурсію до Москви учнів, які під час літніх канікул будували шосейну дорогу між двома селами.
Таких учителів, як Тетяна Єрмолаївна Золотарьова, на нашому шкільному шляху було багато. І.А. Зязюном, відомим вітчизняним ученим, академіком Національної академії педагогічних наук України, обґрунтовано складові педагогічної майстерності вчителя. До них належать: гуманістична спрямованість, сформованість комунікативних здібностей, володіння внутрішньою і зовнішньою педагогічною техніками. Наші вчителі відповідали цим критеріям.
Тож низько їм вклонімося…
Лілія БАРАНОВСЬКА, доктор педагогічних наук, професор Національного авіаційного університету, м. Київ.
вранці -2…-4° 
