Ніхто не залишається байдужим до того, що відбувається у світі навколо нашої рідної України. Хіба могли подумати наші діди і батьки про те, що загроза миру виходитиме від нашого найближчого сусіда – Росії? І не від простих людей, а від агресивного керівництва цієї держави.
Сьогодні знайти спокій, рівновагу рівносильно тому, що перепливти Атлантичний океан на одному подиху.
Я впевнена, що всі люди хочуть миру та спокою. Але ж і нині, у двадцять першому столітті, існують смертельні віруси, невиліковні хвороби, то тут, то там виникають війни, кримінальна хроніка повідомляє про вбивства, криваві злочини...
Для нас щастям є те, що бачимо чисте небо, материнську усмішку під лагідним теплим сонцем.
Ми, українці, хочемо миру і спокою у своїй країні. Ми не хочемо вибухів під нашими вікнами, пострілів у наших рідних, земляків – ні в кого.
Нині щодня з тривогою вмикаємо телевізор чи радіоприймач, вслухаємося у повідомлення про те, що відбувається в нашій країні. І не можемо все це сприймати спокійно. Бо не тільки Україна, а й увесь світ постав перед загрозою втрати найголовнішого завоювання людства – миру між народами.
Думаю, що кожен із нас може і повинен внести свою частку в боротьбу за мир, проти війни – це наша загальна справа незалежно від віку, роду занять і місця проживання.
І хай частіше до кожної нашої оселі прилітають голуби миру!
Анастасія ЯЩУК, учениця 11 класу Серединської ЗОШ І-ІІІ ступенів імені В.М. Думанського.
вранці -2…-4° 
