Тепер же це ніби віджило, чи не в моді. Дехто вже навіть сівозміни не дотримується. От і схожим став родючий шар, ніби вийшов з-під преса. Та і з нього витискаємо останні сили.
Земля ж, тим часом, аж просить, благає, що не витримає такої наруги. Але її ніхто не чує. А може дехто і свідомо закриває на все очі?
Донедавна на всіх зборах повторювали, що тварину, мовляв, можна обманути багато разів, людину – один раз, а землю – жодного. Чому ж зараз про це забули?
А скільки цієї матінки-землі понівечили при оранці городів? Адже села в нас в основному в низинах і чимало городів на косогорах. Орють їх колісними тракторами, які знизу вгору не потягнуть плуга. Та ще й кожний город ореться окремо. Отже, перетягується верхній родючий шар грунту до межі сусіда справа. Від сусіда ліворуч – утворюється рів, який з дощем поглиблюється. Тому чи не в кожного та половина городу, що від сусіда зліва, вже дає невисокі урожаї. А що буде далі? Ці городи взагалі можуть стати непридатними.
Який вихід із ситуації? Якби ми цим цікавилися, давно можна було б мати невеликі плуги, які кидали б землю в обидва боки на городах, завдяки чому вдалося б призупинити її перегортання в одну сторону. Пригодився б і невеликих габаритів агрегат для безвідвального їх обробітку.
Можливо, хтось подумає, що це дрібниці. Але в справжніх господарів таких дрібниць не буває. Бо вони знають, що саме з дріб'язку, іноді копійок, складаються тисячі і мільйони. Тим більше, що не йдеться лише про наше село чи район. Це твориться у масштабах усієї держави, де набереться не один мільйон гектарів землі, яка обробляється вручну.
Так, український народ працьовитий. Але як пустити все на самоплив, як це іноді робиться, то і ми поступово втратимо цю цінну особливість. Недаремно кажуть, що якою б сильною не була отара, до неї треба ще й сильного пастуха.
Про сільські справи по-іншому давно пора задуматися у верхах, а їх там вважають другорядними. Сільське господарство на нинішньому етапі взагалі чимсь схоже на корабель без рульового управління. А такий може натрапити на мілину, або пристане не до того берега.
Василь ДЕРКАЧ, громадський кореспондент.
с.
Кидрасівка.
вранці -2…-4° 
