В красносілці неспокійний спокій

Із звіту сільського голови В.Г. Бєляєвої відчувалося, що вона життям села переймається постійно, не обходить увагою жодного із своїх земляків, знає болі і тривоги кожного. І переймається цим не просто із службового обов’язку, а щиро і від душі прагне, щоб село жило нормальним життям, наскільки це можливо в сучасних умовах.
Як і годиться, звіт розпочався із статистики – своєрідного дзеркала територіальної громади. У селі нині 906 дворів, з них нежилих приміщень різної форми власності – 168.
34 вулиці і провулки мають протяжність 26,8 кілометра.
Проживає в селі 1924 чоловіки, з них майже третина пенсіонери – 608. Людей працездатного віку – 1001. 223 працюють за межами села, 197 – в інших регіонах України, 26 – в інших країнах. В селі проживають 16 інвалідів війни, 7 учасників бойових дій. Є ще 9 багатодітних сімей. Із інших цифр показовими є рівень народжуваності – за рік тут з’явилося 13 немовлят, шлюб зареєстрували 7 пар.
Набагато зменшився показник смертності. Якщо в 2007 році померло 50 осіб, то то рік – 29.
На території села ді ють 16 торгових об’єктів, відділення зв’язку, аптека, та кож цегельний завод ПП «Спайк», пилорама, 3 фермерських господарства та ПП «АМ Деметра».
Ведучи мову про діяльність сільської ради та її виконкому, Валентина Григорівна проінформувала, що за звітний період було проведено 9 сесій, на яких прийнято 125 рішень, а на 12 засіданнях виконкому прийнято 74 рішення з різних аспектів життєдіяльності села.
Доповідачка інформувала про те, як виконується бюджет (торік він був виконаний на 102 відсотки). Сільська рада, депутати і громада планомірно вирішують питання благоустрою, розвитку освіти, культури, охорони здоров’я, подолання безробіття, соціального захисту, проблем молоді. Наводилися конкретні приклади по всіх напрямках діяльності. Зокрема, велику увагу приділено проблемі санітарного стану Красносілки – тут збудована сучасна «яма Бетхєрєва» для загиблих тварин, зроблено підсипку вул. 8 Березня, частково Берегового, Шевченка, висад жено багато дерев та квітів. Однак і зробити ще потрібно чимало – ліквідувати стихійні сміттєзвалища, облаштувати та очистити криниці, впорядкувати кладовище та багато іншого.
Велику роботу по навчанню і вихованню дітей проводить колектив школи на чолі з директором В.І. Рябокінь. Торік придбано шкільний автобус для перевезення дітей з інших сіл, замінено 27 вікон, відремонтовано опалювальну систему. Нарешті, вже виготовлено проектну документацію на ремонт спортзалу, якого чекали 13 років. Нормально функціонує дитсадок «Ромашка», тут за рахунок спон - сорів побудовано котельню для газу.
Велику роботу проводять працівники культури. Про різноманітні заходи, зокрема, виставки та концерти постійно пишуть у пресі.
Здійснено ряд заходів щодо зміцнення матеріально-технічної бази ФАПу, за рахунок позабюджетних коштів придбано обладнання, апаратуру. Ефективно працює спортивний інструктор В.О. Прибила.
На сході Валентина Григорівна представила ветеринарного лікаря – В.І. Хливнюка, якого так потребувало село.
Із проблемних питань актуальним залишається проблема сільської лазні.
Як бачимо, робота ведеться велика. І на перший погляд, все в громаді спокійно. Але є деякі моменти, які не дають підстав це стверджувати.
Головним болем Красносіл - ки та й районної влади залишається цукрозавод. І про нього йшла мова на сході. Голова райдержадміністрації Світлана Леонідівна Шульц, яка була присутня на зібранні, чітко розставила акценти в цьому питанні. Головним пріоритетом є збереження підприємства, погашення боргів по зарплаті, облікування непрацюючих у центрі зайнятості. Треба зробити все, щоб забезпечити максимальний соціальний захист працівників одного з найстаріших заводів області. Власник заводу пообіцяв, що він буде працювати. Але для роботи потрібна сировина. А сільгосппідприємства району не сіють буряків, тому що робити це в сучасних умовах дуже невигідно. Система ж державних дотацій не працює (принаймні, в день проведення зборів ще ніякого рішення уряду з цього приводу не було). Залишається вірити на слово власникові. Він обіцяв, що сировина надходитиме з інших регіонів.
Що ж, поживемо – побачимо.
А поки що потрібно за будьяку ціну зберегти завод, не дати його порізати.
Іншою проблемою, що порушила спокій селян, стало приміщення відділення зв’язку. З’явився цей головний біль після того, коли приміщення колишньої контори, на першому поверсі якого розмістилася пошта, було продане власниками майнових паїв землякові з іншого міста.
Він і став власником цього добротного будинку у центрі се - ла, скупив ши паї ще у 23 жителів. А чому виникла проблема приміщення пошти? Бо новий господар зажадав високоорендної плати. Про всі ці моменти гостро велася мова на сході села. І парадоксально, що найбільше обурювався тим, що пошту мають переносити в інше місце, житель села, прізвище якого стоїть другим у списку тих, хто продав приміщення… Про проблему відділення на сході говорив і роз’яснював людям начальник районного вузла поштового зв’язку Леонід Івасишин. Очевидно, для того, щоб розв’язати цю проблему, потрібно докласти чималих зусиль.
Як бачимо, попри всі здобутки громади, є в Красносілці чимало проблем. І їх розв’язання залежить не стільки від місцевої влади, скільки від інших інстанцій. Хочеться вірити, що зрештою все владнається.
Федір ШЕВЧУК.