БАБУСИНІ ПИРОГИ

Віру Артемівну Марущак у селі Луговій знають всі. І не тільки тому, що до виходу на пенсію працювала у дитячому садку, а й тому, що душу, як кажуть, вкладала в свою роботу. У будь-яку погоду, бувало, поспішає на роботу, бо її чекали та виглядали діти.
А було їх до двох десятків, і всі любили та поважали її ще й за те, що готувала смачні сніданки, обіди і вечері.
Дома теж було до чого докласти рук, бо троє синів – Володимир, Микола і Павло зростали, мов соколи. Є три невістки, шестеро онуків.
Жаль лише, що її чоловік не дожив до цих радісних днів.