Як повідомив на початку ведучий Анатолій Козоріз, люди зібралися на площі Героїв українських майданів, щоб оцінити рівень медичного обслуговування населення.
Усі, хто хотів, одержали можливість виступити, висловити свої думки з цього приводу. Та все-таки емоції брали гору, і це заважало об’єктивно оцінити цей рівень. Очевидно, що майдан – це не місце для нормального аналізу та неупередженої оцінки роботи людей у білих халатах. Майже кожен, хто виступав, вітав медиків з їхнім професійним святом, але це було швидше таким собі ритуалом, ніж щирим віншуванням.
…Навіть саме розміщення мітингувальників налаштовувало на жорстке протистояння: з одного боку (від приміщення райдержадміністрації) – група людей із саморобними плакатами проти недопущення нового призначення на посаду головного лікаря Василя Залецького, з іншого (від будинку районної ради) – представники місцевої медицини, які також плакатами висловлювалися на захист свого багаторічного очільника, галузі в цілому.
Нема можливості детально відтворити всі виступи з одного й іншого боку – були висловлені діаметрально протилежні думки щодо стану медицини. Виступали медики (заступник головного лікаря з медичної частини Валентина Довгань назвала конкретні факти, що було зроблено доброго Василем Анатолійовичем за 12 років його роботи). Але виступаючі з протилежного боку наводили приклади неналежного медичного обслуговування, говорили про побори, хабарі… Та при цьому дехто навіть у ході мітингу звертався до медиків з проханням допомогти конкретним людям з лікуванням.
Досить аргументованим був виступ полковника медичної служби, одного із претендентів на посаду головного лікаря, колишнього начальника відділу охорони здоров’я райдержадміністрації Дмитра Яремчука, який критично проаналізував ситуацію в медичній галузі району.
Деякі виступи супроводжувалися вже звичними майданними вигуками типу «Ганьба!» або «Банду геть!» і т.д., декому взагалі не давали договорити. До речі, більшість людей не сприймає медичну реформу, запроваджену попередньою владою.
Це також прозвучало на мітингу.
Як на мою думку, найбільш виваженими та об’єктивними були виступи Маїса Сологуба та директора міської школи №1 Григорія Погончика, хоч і їх намагалися закричати.
Маїс Феліксович, знаний юрист, сказав у своєму виступі: – Я не можу оцінювати професіоналізм космонавта чи людини іншого фаху. А яке право має оцінювати професіоналізм Залецького, скажімо, та ж самооборона, яка не знає медицини? Щодо того, чи можна називати людину хабарником, то потрібно мати для цього правові підстави. Якщо нема рішення суду, то про що ж говорити?
Те, що відбувалося на площі, намети, шини тощо М. Сологуб назвав шантажем і спектаклем: «Де ваше верховенство права, про яке говорите, чому у вас подвійна психологія?». Більше того, непрофесійними він назвав навіть дії профільних комісій обласної ради. І на обласному рівні, на його думку, не все робилося так, як належало, щодо звільнення і призначення головних лікарів.
…Не один раз у ході мітингу ведучий А. Козоріз закликав до толерантності та порядку. Та іноді пристрасті вирували так, що для заспокоєння людей доводилося вмішуватися і міліції, і самооборонівцям.
Щодо основної теми – хабарництва, то всі зійшлися на одному: якщо не будемо давати, то й не будуть брати. Загальна думка: НІ – КОРУПЦІЇ І ХАБАРНИЦТВУ!
У всіх галузях починаємо із себе: не даємо і не беремо.
Оптимізму і надії додав виступ Г.Погончика, який сказав, що у нас формуються нова нація, нове мислення, навів приклад, як діти міських шкіл №1 і №3 спільно із самообороною фарбували мости в Бершаді у кольори державного прапора, а коли завершили роботу, без будьякого примусу, поклавши руки на серця, заспівали Державний гімн України.
Зрозуміло, що не тільки медицина та інші сфери життя, а й усе суспільство потребують лікування. Але у будьякому випадку всі проблеми мають вирішуватися тільки в правовому полі.
Федір ШЕВЧУК.