Передостанній день осені був неділею. Але, незважаючи на це, на схід зібралося понад півтисячі жителів села.
Байдужих не було, адже мова йшла не тільки про нинішнє, а й майбутнє громади. Місце, де планувалося розмістити виробничі майданчики, – поблизу Гордіївського шляху, перехрестя доріг Баланівка-Кошаринці і Бершадь-Тростянець.
Спочатку виступив представник підприємства «Вінницький бройлер», заступник директора із соціальних питань Руслан Ляховченко. Він проінформував, що зараз проводиться робота по підписанню договорів з людьми – власниками земельних паїв, аби вони надали свої ділянки для розміщення виробничих майданчиків. Ці майданчики забезпечать надходження солідних додаткових коштів до бюджету громади. За умови введення другої черги підприємства з’явиться також близько 4 тисяч додаткових робочих місць. А розмови про те, що тут має розміщуватися послідосховище, не мають під собою підстав.
Переваги для села, які навів представник інвестора, громада не сприйняла. Виступаючі звернули увагу на неприйнятні умови праці на переробному комплексі ТОВ «Вінницька птахофабрика».
Коли людей беруть на роботу, то говорять одне, а потім умови виявляються важчими, а оплата не такою й високою.
Учасники зборів наголошували, що не бачать у підприємстві «Зернопродукт» надійного партнера для громади. І тому не вірять у користь від розширення діяльності інвестора на селі.
З виступів на зборах: – Я була свідком, коли в наше село прийшов «Зернопродукт». Збирали депутатів, актив, ходили по колективах.
Але недарма в народі кажуть, що краще синиця в руках, як журавель у небі (вигуки в залі: «Правильно!»). Не можу забути сходу громадян, коли виступала Гонтарук Параска і казала: «Люди добрі, ви вже в нас два чи три роки, скажіть, що зробили для села? Ви добиваєте те, що ми заробили своєю працею».
– Хіба наші батьки, діди, хлопці в АТО кров проливали, щоб ми нюхали цей гній?
Краще ми без цих робочих місць будемо виживати, бо вони нам не треба!
– Серед нас є чимало хворих, астматиків. Поява пташників для них дуже неприємна річ.
– Що за десять років конкретно зробив «Зернопродукт» для села і району? Нічого. Ми бачимо, як «процвітають» села, де є його підприємства.
Розбиті дороги. Їздять 40-60тонні автомобілі, хати тріскають. У криницях зникає вода.
У нас повинен бути свій господар.
– Хочу запитати представників «Зернопродукту» у Баланівці: чим завинили люди, які сидять у цьому залі, що ви хочете їх стравити? І навіщо ви штовхаєте нас у цю кабалу?
– Колгосп у попередні роки побудував школу, клуб, кав’ярню. Будували навіки, бо господарювали. А тепер у селі ні пройти, ні проїхати. Будь ласка, робіть щось, а не пишіть які ви добрі – ми вже написаному не віримо.
– Не можна допускати рух великовантажних машин на сільських дорогах. Якщо ви не хочете робити доріг, ремонтувати їх, то пересувайтеся вертольотом!
– Не допускайте перевезення курячого посліду хоча б тоді, коли діти йдуть до школи чи додому. Вони змушені нюхати цей сморід.
Сергій РУДЧЕНКО, керівник Бершадської філії ПрАТ «Зернопродукт МХП»: – Від виступів у мене склалося враження, що кругом усе «в шоколаді», лише одній Баланівці не пощастило з інвестором, і тут купа проблем. Я тут людина тимчасова, а вам тут жити. Чудес на світі не буває: гроші платять за роботу.
Неправда, що нема робочих місць. Є! У Баланівці і в Бирлівці доярки отримують по 5 тисяч гривень. За рахунок кого і чого жило село останніх десять років? Багато років люди не платять ні копійки за воду з артсвердловини. Так само і все інше. Чому про це мовчите?
У кінці сходу громада одностайно проголосувала проти будівництва пташників.
Віталій КАЗМІРЕВСЬКИЙ, сільський голова: – Таке рішення громади було для мене очікуваним. За кілька днів до цих зборів уже було проведено опитування жителів. 90-95 відсотків баланівчан категорично проти цього будівництва. Хочу, щоб з думкою моєї громади рахувалися. Це дуже важливо.
вранці -2…-4° 
