30 серпня цього року у реанімаційному відділенні Бершадської ОЛІЛ помер ще порівняно молодий чоловік із Лісничого. Петру Нагірняку було лише 52.
У зв’язку з цим трагічним випадком було скликано позачергове засідання медичної ради. Присутні: головний лікар ОЛІЛ Лілія Брикуля, головний лікар центру первинної медико-санітарної допомоги Іван Пікула, заступник головного лікаря ОЛІЛ із медичної частини Оксана Шелест. Запрошені хірурги, травматологи, медики інших напрямків, представники Спілки ветеранів війни в Афганістані, міжрайонного формування з охорони громадського порядку «Народна самооборона», журналісти, депутати міськради, рідні померлого.
Отже, головне питання: чому помер Петро Нагірняк, який пройшов горнило афганської війни, а свою смерть зустрів у лікарні рідного району?
Заслухали лікуючого хірурга Василя Довганя, хірурга невідкладної допомоги Миколу Крещика, анестезіолога Олександра Чечерв’яка та інших причетних до цього випадку.
Першого разу зі скаргами на біль у животі, нудоту, блювання та підвищену температуру Петро Нагірняк звернувся на швидку допомогу у суботу, 19 серпня. Після обстеження черговий хірург його стан оцінив як середньої важкості та діагностував гострий панкреатит, призначив лікування.
У понеділок, 21 серпня, лікуючим лікарем було призначено Василя Довганя. Проведено відповідне обстеження хворого, яке, як виясниться згодом, не було зроблене в повному обсязі. Підтверджено діагноз гострий панкреатит та вирішено продовжити лікування. Після кількаденного прийому ліків стан хворого на певний час стабілізувався та був визнаний задовільним.
Напередодні вихідних (25 серпня) П. Нагірняк попросив відпустити його додому у зв’язку з сімейними обставинами. Хворого відпустили.
А вже вранці 28 серпня чоловіка привезли на швидку у важкому стані. Після огляду діагностували гостру кишкову непрохідність і призначили операцію. Через підозру на те, що хворий може не перенести операційного втручання, проводилися багатогодинні процедури для стабілізації роботи серцево-судинної системи. Але безрезультатно.
Із 16.30 до 17.30 тривала операція, під час якої було виявлено причину гострої кишкової непрохідності – атипове розміщення апендикса, запалення його верхньої частини та нагноєння.
Після операції Петра Нагірняка перевели до реанімаційного відділення. Вийшовши з наркозу, хворий був при свідомості, контактував із персоналом відділення, сусідами по палаті. Але, незважаючи на фізіотерапевтичні дії, стан його погіршувався. В ніч з 29 на 30 серпня став вкрай важким…А о четвертій годині ранку у нього зупинилося серце.
У цій справі до лікарів залишилося дуже багато питань, на більшість із яких так і не одержано ствердної відповіді.
Невідомо, скільки триватиме розбір цієї справи. Адже результати судово-медичної експертизи будуть готові не раніше, ніж за два-три тижні.
Далі свої висновки зробить контрольно-експертна комісія обласного Департаменту охорони здоров’я, а завершення розбору цього випадку, швидше всього, відбудеться на рівні столиці.
Смерть Петра Нагірняка, чоловіка та батька, для його сім’ї залишиться непоправною втратою та вічним болем.
Із висновків медичної ради: «Медична допомога хворому надана несвоєчасно та не у повній мірі відповідно до його стану важкості. Лікуючим лікарем В. М. Довганем недооцінена важкість стану хворого… …Перед операцією відсутня консультація терапевта, не проведена електрокардіограма.
Втрачений час для оперативного втручання між поступленням хворого та операцією.
Має місце недостатнє висвітлення стану хворого у щоденниках як у першій, так і в другій медичній картах стаціонарного хворого. Відсутні записи в історії хвороби огляду лікарем-анестезіологом. Дані лабораторних досліджень малорезультативні.
…Завідуючому хірургічним відділенням Л. Ф. Медвідю оголосити догану за неналежне виконання своїх функціональних обов’язків.
Лікарю-хірургу В. М. Довганю оголосити догану та направити на позачергові курси з подальшою переатестацією, зняттям вищої категорії…».
Тетяна БОНДАР.