На знімку (зліва направо): оператор Флоринського відділення поштового зв’язку Т.М. Хмара, листоноша Л.І. Цибуліщенко і завідуюча відділенням Т.М. Римарчук за обговоренням ситуації з передплатою. Фото Руслана БАЙДАЛЮКА.
Не настільки важливо, яке саме могла загадати одна з кращих листонош Флоринського відділення поштового зв’язку Лідія Іванівна Цибуліщенко, яка опинилась поміж двох Тетян. Вона вже двадцять шість років не розлучається з пош тарською сумкою. Її бажання, напевне, здійсниться, бо і оператор відділення зв’язку Тетяна Миколаївна Хмара і завідуюча Тетяна Миколаївна Римарчук намагаються робити все можливе, щоб кожна із п’яти листонош, які обслуговують 465 дворів, почувалася на робочому місці найкомфортніше.
Крім Лідії Іванівни, багато років присвятила улюбленій справі ще одна з її колег – Галина Павлівна Баранова. А Лідія Андріївна Бережанська і Наталія Володимирівна Ерг почали носити сумки листонош відносно недавно, однак і на їхню роботу не буває скарг.
По-особливому активною, за відгуками передплатників, зарекомендувала себе Наталія Володимирівна, хоч її Зеленогайську дільницю аж ніяк не можна вважати простішою, легшою від інших.
Тетяна Миколаївна Римарчук очолила це відділення зв’язку зовсім недавно – призначення на посаду стало своєрідним подарунком перед новим 2013 роком. Але зі своїми обов’язками справляється, бо до цього працювала у районному центрі поштового зв’язку.
А прекрасні традиції, доброзичливий мікроклімат у колективі, як і толерантне ставлення до кожного з відвідувачів і таке ж у стосунках з населенням, почала прищеплювати ще Надія Дмитрівна Зуб, яка тривалий час очолювала це відділення і тільки декілька років тому пішла на заслужений відпочинок.
Непогані спогади про себе, за відгуками флоринських пошто виків, залишив, завдяки особливим формам і підходом до роботи з людьми, і колишній завідуючий районним відділенням поштового зв’язку Л.М. Івасишин.
Треба відзначити, що Флоринське відділення не з простих, якщо порівнювати його з іншими. І не тільки тому, що протяжність окремих дільниць, які по чотири рази в тиждень змушені «міряти» кроками листоноші, сягає більше 13 кілометрів, а то і всі 18, як от у Л.І. Цибуліщенко.
Володіючи ситуацією на території цієї громади, у свій час тодішній сільський голова В.І. Нікітчук потурбувався, щоб у кожної з листонош був велосипед. У заметіль чи ожеледицю іноді навіть з хати вийти лячно, але жіночок з поштарськими сумками зазвичай не лякають ні снігові замети, ні обледеніння. О теплій порі року на велосипедах, а взимку з саночками поспішають від двору до двору, де, крім періодики, пенсій, від них очікують ще і товарів першої необхідності, які вони доставляють теж.
Приємно було глянути, як оператор Тетяна Миколаївна Хмара обслуговувала одного з відвідувачів. Не встиг той повідомити, що навідався, щоб розрахуватися за Інтернет, як через лічені секунди йому вже подавали квитанцію про оплату. А на додачу обидві Тетяни ніколи не скупляться і на слово, мовлене приємним, лагідним голосом, та не менш щиру посмішку.
Обидві добре знають, що тільки-но варто дати у чомусь маху, обслуговуючи населення, як відвідувачів враз може стати менше. I без того певною проблемою є те, що у пору передплатної кампанії значна частина жителів громади, працюючи у райцентрі, оформляють передплату на газети і журнали у районному центрі зв’язку.
Але флоринські поштовики на це не нарікають. Тому начальнику районного відділення поштового зв’язку Леоніду Марковичу Бучеку не залишалося нічого іншого, як похвалити колектив. Флоринське відділення, за його словами, є одним із кращих, усі працюють нормально, для цього створені всі умови.
Жаль, звичайно, що цього дня не вдалося сфотографувати ввесь колектив: важко застати всіх разом.
Цікаво, що під час візиту у Флорино ніхто навіть не поскаржився на невисоку заробітну плату, як це бувало в інших селах. А от про нові велосипеди, бо старі вже не витримують такого кілометражу і навантажень, листоноші всетаки мріють. Тож нехай збудеться їхнє бажання.
Павло КУШПЕЛА