На знімку (зліва направо): вихователька дитячого садка Євдокія Петрівна Кузик і голова райдержадміністрації Михайло Григорович Бурлака у групі дитячого садка, де встановлені подаровані Ашотом Хачатуряном парти для дітей.
А дякували жінки, насамперед, за машину «швидкої допомоги», яка тепер без проблем заїжджає у село, за дуже гарні бригади медпрацівників, їхнє чуйне ставлення, яке чимало хто встиг відчути вже на собі.
І тутешнє населення можна зрозуміти: село майже за півсотні кілометрів від райцентру, спробуй добратися до лікарні. Та ще й автобус заїжджає тільки у базарні дні. А тут і приїжджають швидко, і у лікарню завезуть, якщо буде треба. Щодо автобусного сполучення, то Михайло Григорович навів приклад, що ця проблема вирішується не так просто. Тільки-но налагодили його у Дяківку, як водії знову відмовилися заїжджати, бо рейс нерентабельний. А проконтролювати, чи це дійсно так, не знайшлося кому. Однак тирлівчани тут же запропонували об’єднати цей рейс із їхнім селом, яке зовсім поруч.
Дякували жителі Тирлівки також за вуличне освітлення, хоч сільський голова Дарія Карман перед цим поінформувала, що повністю його ще не завершено.
Звичайно ж, не упустили момент і подякували голові райдержадміністрації за сприяння у газифікації їхнього села.
А от із ремонтом доріг просили допомогти. На це представники з району пояснили, що Президент України обіцяв, що наступний рік буде роком місцевих доріг, тоді і вирішуватиметься ця проблема.
Однак і в даному випадку тирлівчани небезпідставно дорікнули, що руйнує їх великоваговий транспорт, яким їхній інвестор транспортує урожай. Чому б і йому не взяти участь у відновленні доріг?
Чимало питань до цього інвестора на сьогодні не тільки у жителів Тирлівки, а й у влади району. М.Г. Бурлака обіцяв: якщо він і надалі не захоче співпрацювати з територіальною громадою у повному форматі, не сприятиме забезпеченню її життєдіяльності, може бути порушене питання про розірвання з ним укладених договорів на оренду землі. На його місце знайдеться такий, який буде з людьми і житиме їхніми проблемами.
Просили також люди відкрити у селі аптеку. Однак цю проблему владою вже вирішено, і аптеки будуть у кожному селі.
Приємно, що жіночки, які прийшли на прийом, дякували і Д.П. Карман, яка завжди відгукується на проблеми односельчан. Знайшлося за що подякувати і голові районної ради М.П. Грабчакові, хоч він на цій посаді порівняно недавно.
Здавалося б, у Тирлівці для життя є все необхідне – природний газ, школа, дитячий садок, будинок культури, з’явилися соціальні працівники. Однак Дарія Парфенівна нарікала, що біднувата поки що територіальна громада. І з цим не можна не погодитися, адже в селі немає магазинів, які б, як у інших, хоч іноді могли б виступати спонсорами громади. А на додачу ще й інвестор невідомо з яких причин не уклав відповідну угоду. Дуже незначною є допомога і на розвиток території. Кажуть, новий інвестор навіть не поспішає спілкуватися з головою села.
Податки, звичайно, він сплачує, однак повинен і розуміти: цього, щоб громада існувала, замало. І ця проблема пролягла червоною ниткою під час спілкування протягом усього виїзду. Виходило, що інвестор далеко, а проблеми – ось вони усі. Приємно було б почути від нього хоча б обіцянку щодо їх вирішення.
Відвідали під час виїзду ФАП, школу, будинок культури, дитячий садок, відділення поштового зв’язку. При цьому можна було зробити висновок: у селі робиться все з того переліку, що можна зробити в нинішніх умовах.
Дарія Парфенівна дійсно працює, вникає, в усе втручається.
– Виживаємо, як тільки можемо, – скаржилася вона, – хоч зробити хотілося б значно більше. І резерви для цього є. Наприклад, приємно було побувати у тутешньому дитячому садку. Завідуюча І.В. Данішевська навіть свій кабінет обладнала у спальні дітей, щоб можна було бачити і чути, як вони відпочивають. А вихователька Євдокія Кузик із задоволенням демонструвала дуже зручні парти для дітей, які подарував їхній односельчанин Ашот Хачатурян.
Михайло Григорович виступив з ініціативою, щоб відділ освіти організував об’їзд дитячих садків, розробив положення про трудове суперництво між ними. Адже іноді достатньо щось раз побачити, щоб перейняти, ніж декілька разів почути. У цьому випадку досвід тирлівчан взагалі заслуговує на увагу.
А щодо тутешніх проблем, то вони в основному з розряду тих, які силами тільки сільської ради вже не осилити.
Однак є можливості зрушити з місця і їх, взявши участь у різних конкурсах. На цьому також акцентував увагу голова райдержадміністрації. Щоб це прекрасне село зажило повноцінним життям, потрібно іти в ногу з часом, підтримувати його.
Павло КУШПЕЛА.
вранці -2…-4° 
